Стечишин Юліян Васильович

СТЕЧИ́ШИН Юліян Васильович (30. 06. 1895, с. Глещава, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 24. 02. 1971, м. Саскатун, провінція Саскачеван, Канада) — педагог, право­знавець, громадський діяч. Брат Мирослава і Михайла, чоловік Савелі Стечишиних. 1910 емігрував до Канади. На­вчався у вчительській семінарії м. Брендон (провінція Манітоба, 1911—15), учителював. Продовжив освіту на філософському (1917—21) і правничому (1929—31) факультетах Саскачеванського університету. Працював за­ступником ректора, ректором Ін­ституту імені П. Могили (1921—29, 1931—33); водночас викладав українську мову в Саскачеванському університеті. Від 1934 за­ймався адвокатською практикою в Саскатуні. Разом із братами стояв біля джерела зародже­н­ня українського православного життя в Канаді: від 1921 — секретар Українського греко-православного братства, від 1951 — член консисторії Української греко-православної Церкви у Канаді (нині Українська православна Церква Канади Кон­стантинопольського патріархату). Спів­засновник, голова (1940—42, 1952—58), почесний президент (від 1958) Союзу українців само­стійників, спів­засновник Комітету українців Канади (1940). Ви­ступав в українській пресі з просвітницькими матеріалами. Редактор збірника «Ювілейна Книга Українського Ін­ституту ім. П. Могили в Саскатуні 1916—1941» (1945), під­ручника «Ukrainian Grammar» («Українська граматика», 1951; 1966, усі — Він­ніпеґ). Автор стат­ті «Церковне пита­н­ня» // «Союз українських само­стійників в Канаді» (Він­ніпеґ, 1928), праць «Між українцями в Канаді» (Саскатун, 1953), «Наші досягне­н­ня в Канаді й наше майбутнє» (Торонто, 1967), «Історія поселе­н­ня українців у Канаді» (Едмонтон, 1975). На його честь у Саскатуні на­звано вулицю.

Завантажити статтю