Стечишин Юліян Васильович
Визначення і загальна характеристика
СТЕЧИ́ШИН Юліян Васильович (30. 06. 1895, с. Глещава, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 24. 02. 1971, м. Саскатун, провінція Саскачеван, Канада) — педагог, правознавець, громадський діяч. Брат Мирослава і Михайла, чоловік Савелі Стечишиних. 1910 емігрував до Канади. Навчався у вчительській семінарії м. Брендон (провінція Манітоба, 1911–15), учителював. Продовжив освіту на філософському (1917–21) і правничому (1929–31) факультетах Саскачеванського університету. Працював заступником ректора, ректором Інституту імені П. Могили (1921–29, 1931–33); водночас викладав українську мову в Саскачеванському університеті. Від 1934 займався адвокатською практикою в Саскатуні. Разом із братами стояв біля джерела зародження українського православного життя в Канаді: від 1921 — секретар Українського греко-православного братства, від 1951 — член консисторії Української греко-православної Церкви у Канаді (нині Українська православна Церква Канади Константинопольського патріархату). Співзасновник, голова (1940–42, 1952–58), почесний президент (від 1958) Союзу українців самостійників, співзасновник Комітету українців Канади (1940). Виступав в українській пресі з просвітницькими матеріалами. Редактор збірника «Ювілейна Книга Українського Інституту ім. П. Могили в Саскатуні 1916–1941» (1945), підручника «Ukrainian Grammar» («Українська граматика», 1951; 1966, усі — Вінніпеґ). Автор статті «Церковне питання» // «Союз українських самостійників в Канаді» (Вінніпеґ, 1928), праць «Між українцями в Канаді» (Саскатун, 1953), «Наші досягнення в Канаді й наше майбутнє» (Торонто, 1967), «Історія поселення українців у Канаді» (Едмонтон, 1975). На його честь у Саскатуні названо вулицю.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
