Сидорчик Іван Степанович
Визначення і загальна характеристика
СИДО́РЧИК Іван Степанович (11. 09. 1955, с. Ромейки Володимирецького, нині Вараського р-ну Рівненської обл.) — письменник. Член НСПУ (1999). Закінчив Дубенське медичне училище (Рівненська обл., 1975). Працював фельдшером у рідному селі, від 1981 — помічник санітарного лікаря з гігієни праці в санепідстанції, що контролює Рівненську АЕС. Дебютував у шкільні роки віршами в місцевій періодиці. Твори друкували в газеті «Сільські вісті», «Робітничій газеті», журналах «Хлібороб України», «Жовтень» (потім «Дзвін»), колективних збірниках «Поезія», «Вітрила», «Зорі над Стиром» тощо. Тематика — громадянська поезія, історія рідного краю, проблеми екології, інтимна лірика. Автор краєзнавчої книги «Ромейки» (Володимирець, 2010).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сповідь любов’ю: Поезії. Володимирець, 1992; На святі смутку: Поезії. Р., 1995; Паморозь: Поезії. Р., 1997; Застільна розмова: Поезії. Володимирець, 1997; Скрипка для осені: Поезії. Р., 2000; Поросль: Поезії. Володимирець, 2002; Сполоханий грім: Поезії. Костопіль, 2004; З-під чорних віх: Оповідання. Р., 2005; Крадені весла: Проза. Р., 2012; Крадені весла: Повість, оповідання. Р., 2012; Бал хризантем: Вірші. Р., 2020; З провінційного щоденника. Р., 2025.
Завантажити статтю
Людина 
