СЕНЧИ́ШИН Ярина Бог­данівна (03. 01. 1969, м. Хирів Старосамбірського, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — поетеса, пере­кладачка, шахістка. Дружина В. Неборака. Членкиня НСПУ (2003). Премії «Привіта­н­ня життя» імені Б.-І. Антонича (1994), імені М. Шашкевича (2016). Закінчила Львівський ін­ститут фізичної культури (1990, спеціалізація «шахи»), факультет журналістики Львівського університету (1997). Викладає українську літературу у Львівському обласному ін­ституті післядипломної педагогічної освіти. Деякі твори вміщені до антології «Ми і вона» (2005). Окремими ви­да­н­нями ви­йшли її пере­клади з польської мови: «Ви­брані вірші» (1997) та «Смерть у старих декораціях» (2007) Т. Ружевича, «Придорожній песик» Ч. Мілоша (2001), «Ви­брані поезії та есеї» В. Шимборської (2002; усі — Львів), «Остан­ні історії» О. Токарчук (Л., 2007; К., 2021), «Запах ангела» Я. Пєкла (Л., 2013). Майстер FIDE з шахів; учасниця чемпіонатів України серед жінок (1993, 1995, 2024); тренер — В. Бутурин.