Сенчишин Ярина Богданівна
Визначення і загальна характеристика
СЕНЧИ́ШИН Ярина Богданівна (03. 01. 1969, м. Хирів Старосамбірського, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — поетеса, перекладачка, шахістка. Дружина В. Неборака. Членкиня НСПУ (2003). Премії «Привітання життя» імені Б.-І. Антонича (1994), імені М. Шашкевича (2016). Закінчила Львівський інститут фізичної культури (1990, спеціалізація «шахи»), факультет журналістики Львівського університету (1997). Викладає українську літературу у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Деякі твори вміщені до антології «Ми і вона» (2005). Окремими виданнями вийшли її переклади з польської мови: «Вибрані вірші» (1997) та «Смерть у старих декораціях» (2007) Т. Ружевича, «Придорожній песик» Ч. Мілоша (2001), «Вибрані поезії та есеї» В. Шимборської (2002; усі — Львів), «Останні історії» О. Токарчук (Л., 2007; К., 2021), «Запах ангела» Я. Пєкла (Л., 2013). Майстер FIDE з шахів; учасниця чемпіонатів України серед жінок (1993, 1995, 2024); тренер — В. Бутурин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Гра в королеву: Поезії. Л., 1995; Долина ріки Самбатіон: Вірші та переклади. 2014; Розплєси: Поезії. 2021 (усі — Львів).
Завантажити статтю
Людина 
