Рутківський Володимир Григорович

РУТКІ́ВСЬКИЙ Володимир Григорович (18. 04. 1937, с. Хрестителеве Чорнобаївського р-ну Київської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 31. 10. 2021, Одеса) — письмен­ник, публіцист. Член НСПУ (1969). Національна премія України імені Т. Шевченка (2012). Премії імені М. Трублаїні (1992), імені Лесі Українки (2002), «Звук павутинки» імені В. Близнеця (2005), Книга року ВВС (2011). Закінчив Одеський політехнічний ін­ститут (1959), Вищі літературні курси при Літературному ін­ституті (Москва, 1975). У 1960—66 працював на Одеському суперфосфатному заводі; 1968—73 — редактором Одеського облтелерадіокомітету; 1979—80 — сценаристом Одеської кіностудії; 1981—84 — інженером Одеського заводу «Мікрон»; 1986—89, від 2003 — від­повід­альним секретарем Одеської письмен­ницької організації; 1992—2001 — завідувачем від­ділу газети «Одеські вісті». Писав поезії, дитячу прозу, романи, повісті. Видавали у пере­кладах білоруською, болгарською, польською, російською, словацькою, угорською та ін. мовами. Творам Р. притаман­ні легкість викладу, гостросюжетність, драматизм, гумор. Тяжів до «химерної» прози, основною темою його літературних досліджень є малові­домі сторінки нашої історії. Вперше твори на­друковано 1959. Автор збірки нарисів про Одеський завод прецизійних вер­статів «Земля мастеров» (О., 1985), пʼєси-казки «Пришельцы», яку 1993 було вперше по­ставлено Одеським театром юного глядача. За романом «Сторожова за­става» (О., 2001) знято одно­ймен­ний художній фільм (2017, реж. Ю. Ковальов).

Завантажити статтю