Рутківський Володимир Григорович

Визначення і загальна характеристика

РУТКІ́ВСЬКИЙ Володимир Григорович (18. 04. 1937, с. Хрестителеве Чорнобаївського р-ну Київської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 31. 10. 2021, Одеса) — письменник, публіцист. Член НСПУ (1969). Національна премія України імені Т. Шевченка (2012). Премії імені М. Трублаїні (1992), імені Лесі Українки (2002), «Звук павутинки» імені В. Близнеця (2005), Книга року ВВС (2011). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1959), Вищі літературні курси при Літературному інституті (Москва, 1975). У 1960–66 працював на Одеському суперфосфатному заводі; 1968–73 — редактором Одеського облтелерадіокомітету; 1979–80 — сценаристом Одеської кіностудії; 1981–84 — інженером Одеського заводу «Мікрон»; 1986–89, від 2003 — відповідальним секретарем Одеської письменницької організації; 1992–2001 — завідувачем відділу газети «Одеські вісті». Писав поезії, дитячу прозу, романи, повісті. Видавали у перекладах білоруською, болгарською, польською, російською, словацькою, угорською та ін. мовами. Творам Р. притаманні легкість викладу, гостросюжетність, драматизм, гумор. Тяжів до «химерної» прози, основною темою його літературних досліджень є маловідомі сторінки нашої історії. Вперше твори надруковано 1959. Автор збірки нарисів про Одеський завод прецизійних верстатів «Земля мастеров» (О., 1985), п’єси-казки «Пришельцы», яку 1993 було вперше поставлено Одеським театром юного глядача. За романом «Сторожова застава» (О., 2001) знято однойменний художній фільм (2017, реж. Ю. Ковальов).

Завантажити статтю