Щукін Марко Борисович
Визначення і загальна характеристика
ЩУ́КІН Марко Борисович (Щукин Марк Борисович; 14. 10. 1937, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 14. 07. 2008, там само) — російський археолог. Доктор історичних наук (1991), член-кореспондент Німецького археологічного інституту (1994). Закінчив Ленінградський університет (1965). Від 1967 працював у Державному Ермітажі (Санкт-Петербург): хранитель черняхівських і сарматських колекцій, засновник Слов’яно-Сарматської археологічної експедиції (1978). Водночас вів науковий семінар для студентів кафедри археології Санкт-Петербурзького університету. Досліджував археологію римського часу в Східній і Центральній Європі, зокрема черняхівську і зарубинецьку культури та походження слов’ян. Брав участь у розкопках зарубинецьких, черняхівських, київських, ранньослов’янських пам’яток у Житомирській (1976, 1978), Чернівецькій (1983–84), Чернігівській (1985) обл. та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // Археол. сб. Гос. Эрмитажа. Ленинград, 1972. Вып. 14; Славянское поселение Сущаны-Хмельник на реке Уборти // Древние памятники культуры на территории СССР. Ленинград, 1982; Rome and Barbarians of the Central and Eastern Europe in the 1st cent. BC — 1st cent. AD. Oxford, 1989; На рубеже эр. Санкт-Петербург, 1994; Готский путь. Санкт-Петербург, 2005.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
