Шеттле Іван Густавович
Визначення і загальна характеристика
ШЕ́ТТЛЕ Іван Густавович (12(24). 09, 1887, с. Нікольське, нині Воронезької обл., РФ — ?) — хімік. Доктор хімічних наук (1936, без захисту дисертації), професор (1921). Закінчив природниче відділення Новоросійського університету в Одесі (1910), де був залишений як професорський стипендіат, від 1914 працював у ньому асистентом та старшим асистентом кафедри хімії; водночас 1917–19 викладав органічну хімію на Одеських вищих жіночих медичних курсах. 1921–31 — завідувач кафедри неорганічної хімії, 1922–29 — ректор Одеського хіміко-фармацевтичного інституту; згодом — у Всесоюзному інституті шкіряної промисловості (Москва); 1937–41 — завідувач кафедри хімії Одеського інституту технології зерна й борошна; водночас 1937–44 — завідувач однойменної кафедри Одеського медичного інституту. 1944 з метою уникнення репресій радянської влади під час відступу німецьких військ виїхав до Німеччини. Довів, що речовина, описана П. Петренком-Критченком, є дифенілпіридоном. Автор низки досліджень з питань електрифікації вуглеводів. Розробляв технології отримання кожіміту і кирзи.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О взаимодействии дегидробензоилуксусной кислоты с аммиаком, аминами и другими азотистыми основаниями. О., 1915; Об отщеплении радикалов от азота некоторых гетероциклических соединений // Хим.-фармацевт. вест. 1926. № 3–4; Поиски случаев взаимного вытеснения аммиака и аминов из ядра пиридонных производных // Там само. 1927. № 3–5, 6 (співавт.); О конденсации бензоилуксусного эфира // Там само. № 6–12 (співавт.); Искусственная кожа из вискозы. Москва; Ленинград, 1931; Химия лигнина. Москва; Ленинград, 1937.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
