Ревай Юліан Іванович

Визначення і загальна характеристика

РЕВА́Й Юліан Іванович (26. 07. 1899, с. Мирча, нині Ужгородського р-ну Закарпатської обл. – 30. 04. 1979, м. Нью-Йорк, США) – громадсько-політичний діяч. Закінчив Ужгородську учительську семінарію (1917). Учасник 1-ї світової війни (1917–18). У міжвоєнний період був одним із найвизначніших діячів Закарпаття в освітній сфері. Очолював у шкільній управі краю відділ шкільних будинків (1923), був референтом народних шкіл (1925), секретарем екзаменаційної комісії учителів горожанських шкіл (1925–35). Редактор щомісячного педагогічного ж. «Учитель» (1925–35), видавець громадсько-політичного часопису «До перемоги» (1935–38). Член товариства «Просвіта», Педагогічного товариства Підкарпатської Русі, Учительської громади, «Пласту», голова управи крайового хору Підкарпатського учительства. Автор праць «Русько-мадярська термінологія» (1923), «Мадярсько-руський словник» (1928; обидві – Ужгород, співавт.), «Довкола автономії Підкарпатської Русі» // «До перемоги» (1936), «В боротьбі за правду» (1938) та ін. Спізасновник, член президії Підкарпатської філії Чехо-Словацької соціал-демократичної партії, 1935–38 – посол (депутат) парламенту від неї. У період існування Карпатської України – 1-й заступник голови Центральної руської (української) ради в Ужгороді, міністр в урядах А. Бродія (11–26 жовтня 1938) і А. Волошина (26 жовтня 1938 – 14 березня 1939), співзасновник і член Українського національного об’єднання (січень 1939), посол до Сойму Карпатської України (12 лютого 1939). 14 березня 1939 призначений Міністром закордонних справ, 15 березня 1939 – Прем’єр-міністром уряду Карпатської України. Після окупації Закарпаття Угорщиною емігрував за кордон. Проживав у Словаччині, Чехії, Німеччині (1939–48). У 1949 виїхав до США. Був головою допомогового об’єднання «Самопоміч» (1949–79), директором канцелярії Українського конгресового комітету Америки (1949–57) та Українського інституту Америки (1958–79), президентом Карпатського дослідного центру (1964–79; згодом присвоєно ім’я Р.), почесним головою Карпатського Союзу США, співзасновником Світового конгресу вільних українців, головою Федерального кредитного кооперативу «Самопоміч» у Нью-Йорку. Ініціатор зведення пам’ятника Т. Шевченку у Вашинґтоні, за що нагороджений «Шевченковою Грамотою волі».

Завантажити статтю