Подільське церковне історико-археологічне товариство

ПОДІ́ЛЬСЬКЕ ЦЕРКО́ВНЕ ІСТО́РИКО-АРХЕОЛОГІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО  — церковно-наукова ін­ституція. Заснована 1865 при єпархіальному управлін­ні на базі Камʼянець-Подільської духовної семінарії (нині Хмельницька обл.), обʼ­єд­нувала істориків і крає­знавців. До 1890 діяло як Комітет для історико-статистичного опису Подільської єпархії, згодом до 1903 — як Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет. Від 1890 при ньому функціонувало давньо­сховище (історико-етно­графічний музей), етно­графічна колекція якого 1909 нараховувала понад 7,6 тис. одиниць зберіга­н­ня. Завдяки зуси­л­лям членів товариства на­прикінці 19 — на початку 20 ст. зі­брано і збережено для історії унікальну колекцію метричних книг церков Поді­л­ля 18 — початку 19 ст. (понад 1,5 тис. одиниць зберіга­н­ня). 1876—1916 видавали «Труды…» товариства (вип. 1—12, за редакцією М. Яворовського та Ю. Сіцінського), у яких вміщували документи й наукові дослідже­н­ня з історії православної та унійної Церков на Поділ­лі, історії цехів, історико-статистичні описи церковних парафій (1901 у вип. 9 завершено більш ніж 3-річну працю членів товариства з укла­да­н­ня над­звичайно цін­них у крає­знавчому ракурсі описів усіх парафій Подільської губ.) тощо. Серед активних членів — П. Вікул, М. Доронович, О. Неселовський, М. Орловський, О. Прусевич, М. Симашкевич, Ю. Сіцінський, М. Яворовський. 1920 товариство припинило діяльність.

Завантажити статтю