Подільське церковне історико-археологічне товариство

Визначення і загальна характеристика

ПОДІ́ЛЬСЬКЕ ЦЕРКО́ВНЕ ІСТО́РИКО-АРХЕОЛОГІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО — церковно-наукова інституція. Заснована 1865 при єпархіальному управлінні на базі Кам’янець-Подільської духовної семінарії (нині Хмельницька обл.), об’єднувала істориків і краєзнавців. До 1890 діяло як Комітет для історико-статистичного опису Подільської єпархії, згодом до 1903 — як Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет. Від 1890 при ньому функціонувало давньосховище (історико-етнографічний музей), етнографічна колекція якого 1909 нараховувала понад 7,6 тис. одиниць зберігання. Завдяки зусиллям членів товариства наприкінці 19 — на початку 20 ст. зібрано і збережено для історії унікальну колекцію метричних книг церков Поділля 18 — початку 19 ст. (понад 1,5 тис. одиниць зберігання). 1876–1916 видавали «Труды…» товариства (вип. 1–12, за редакцією М. Яворовського та Ю. Сіцінського), у яких вміщували документи й наукові дослідження з історії православної та унійної Церков на Поділлі, історії цехів, історико-статистичні описи церковних парафій (1901 у вип. 9 завершено більш ніж 3-річну працю членів товариства з укладання надзвичайно цінних у краєзнавчому ракурсі описів усіх парафій Подільської губ.) тощо. Серед активних членів — П. Вікул, М. Доронович, О. Неселовський, М. Орловський, О. Прусевич, М. Симашкевич, Ю. Сіцінський, М. Яворовський. 1920 товариство припинило діяльність.

Завантажити статтю