Поморська культура
ПОМО́РСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура раннього залізного віку. Датована кінцем 7 — початком 6 — 2 ст. до н. е. Названа за першими памʼятками, знайденими в 17 ст. у Ґданському Поморʼї, зоні її формування. Основна територія поширення П. к. — Польща (між Балтійським морем, р. Одер і предгірʼям Карпат), памʼятки її південно-східного ареалу — Україна та Білорусь. У верхівʼях Дністра, по річках Горинь, Припʼять, Ясельда відкрито більше 40-а памʼяток (Белз, Каменка, Тростяница, Лепесовка, Головно та ін.), у цьому регіоні культура є прийшлою. Відомі кілька тисяч могильників, поселень, скарбів і окремих знахідок П. к. Поселення неукріплені, житла невеликі за розмірами, прямокутні. Наземні житла зі стінами стовпової конструкції, мають одну (Кусичі), іноді дві (Ґданьськ-Олива) камери; напівземлянки — зі зрубними стінами. На долівці жител знайдено камʼяні вогнища, на поселеннях відкрито багато господарських ям. Могильники переважно ґрунтові, але на Ґданському Поморʼї трапляються й курганні. Майже всі поховання містять залишки кремації, лише в окремих випадках зафіксовано тілопокладення. Часто трапляються поховання кремації в урні, вкладеній у камʼяний ящик або обкладеній камінням, а також — урнові поховання, накриті зверху великою посудиною (клешом). За цими ознаками деякі дослідники викремлюють дві культури — власне П. к. (із похованнями у ящиках) і культуру клешових поховань, проте більшість схиляється до думки, що це 2 варіанти однієї культури. Урнами слугували побутові посудини (горщики, миски тощо), але зустрічаються, особливо в ранні періоди, ритуальні урни у вигляді будинків або посудин із зображенням людського обличчя. Поховання одиничні, рідше — колективні. Серед знахідок преважають глиняний ліпний посуд, різноманітний за формою та призначенням, бронзові та залізні прикраси (різні за формою булавки, фібули, браслети, гривни тощо), знаряддя праці. Основою господарства племен П. к. було землеробство, скотарство, мисливство, рибальство. У виробництві та обробленні заліза й бронзи існувала спеціалізація занять, велику роль відігравали оброблення та торгівля янтарем. Наприкінці існування П. к. за матеріалами могильників зафіксовано соціальне розшарування та відокремлення заможних сімей.