Храпливий Євген Васильович
Визначення і загальна характеристика
ХРАПЛИ́ВИЙ Євген Васильович (22. 06. 1898, с. Лисівці, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 06. 05. 1949, м. Ерланґен, Німеччина) — агроном, громадський діяч, кооператор. Брат З. Храпливого, батько Л. Храпливої-Щур. Дійсний член НТШ (1935). У гімназії належав до «Пласту». У 1918–20 — у лавах УГА. Закінчив Віденську високу школу рільництва (1924). У Відні належав до українського студентського товариства «Січ», деякий час був його секретарем. Від 1925 — у Львові, працював у Ревізійному союзі українських кооперативів; від 1928 — директор організації хліборобів «Cільський господар». Створив товариство «Хліборобський вишкіл молоді», засновник і 1-й голова Товариства українських агрономів. Водночас 1941–44 — керівник Хліборобської палати у Львові; 1942 — доцент Львівської політехніки; 1942–44 — професор Державних сільськогосподарських курсів у м. Дубляни (нині Львівський р-н Львівської обл.). Після війни — професор кооперації УВУ в м. Мюнхен (Німеччина). Редактор журналів «Господарський кооперативний часопис» (1928–34) і «Українське молочарство», засновник і редактор журналу «Український агрономічний вісник» (1934–38).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Молочарське книговодство. 1926; Наші молочарні кооперативи в 1925 році. 1927; Основи кооперативного молочарства. 1927; Ощадність — шлях до сили та добробуту народу. 1930; Шляхи нашої суспільної агрономії. 1931; Данія — край хліборобів. 1935; Хліборобська кооперація на Мадярщині. 1935; Сільське господарство Галицько-Волинських земель. 1936; По садах і городах Німеччини. 1938; Нова організація німецького села. 1941 (усі — Львів).
- Державний архів
- Держ. арх. Львів. обл. Ф. Р-102, оп. 1, спр. 9, арк. 29.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
