Химинець Юліан
ХИМИНЕ́ЦЬ Юліан (16. 07. 1911, с. Підгоряни, нині у складі м. Мукачево Закарпатської обл. — 17. 06. 1994, м. Кергонксон, шт. Нью-Йорк, США) — громадсько-політичний діяч. Закінчив Мукачівську торговельну академію (1930), де й працював; водночас був секретарем мукачівського осередку товариства «Просвіта». 1932 очолив конспіративний відділ Екзекутиви ОУН Закарпаття. Співорганізатор і учасник усіх зʼїздів народовецької молоді краю (1934—37). За наказом А. Волошина очолив у Відні «Закордонну делегацію Карпатської України» (вересень 1938), що встановила звʼязки з багатьма організаціями української діаспори, Проводом українських націоналістів (ПУН), видавала бюлетень про події в Карпатській Україні. Х. зробив значний внесок у залучення до Карпатської Січі кадрових військових фахівців, членів ПУНу М. Колодзінського, З. Коссака, Р. Шухевича, М. Капустянського та ін. Виконував функції звʼязкового між ПУНом і Головною командою Карпатської Січі (1938—39). З приходом угорських військ на Закарпаття заарештований і увʼязнений; після звільнення емігрував через Будапешт до Відня, де очолив «Допомоговий комітет для втікачів з Карпатської України» (1939). У 1941 заарештований ґестапо і увʼязнений у концтаборі Заксенгаузен (Німеччина). 1943 звільнений, повернувся до Відня, вдруге був заарештований ґестапо. Від 1945 проживав у м. Іннсбрук (Австрія), виконував обовʼязки секретаря Українського допомового комітету, захистив докторську дисертацію «Форми організації большевицького господарства в 1917—1946 роках». 1948 емігрував до США. Закінчив комерційний коледж у м. Бетлегем (шт. Пенсильванія), працював економістом. Брав активну участь у громадсько-культурному і політичному житті української діаспори, займався літературною діяльністю. Автор багатьох праць з історії Закарпаття, окремими виданнями вийшли книги «Мої спостереження із Закарпаття» (Нью-Йорк, 1984), «Закарпаття — земля Української держави» (1991), «Тернистий шлях до України» (1996; обидві — Ужгород). У м. Мукачево 2010 на честь Х. названо вулицю.