Сніжна Христина

Визначення і загальна характеристика

СНІ́ЖНА Христина (справжнє — Романяк Ніна Іванівна; 12. 06. 1943, м. Сніжне Сталінської обл., нині Горлівського р-ну Донецької обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2012). Закінчила Сніжнянський гірничий технікум (1970). Працювала технологом у Перемишлянському райпобуткомбінаті (Львівська обл.). Авторка книг для дітей (вірші, п’єси, загадки, казки, абетки, промовлянки) «Низочка коралів» (2002), «Первоцвіт» (2003), «Зернятко-Серпенятко», «Золоте Джерельце» (обидві — 2006), «Татунько-Сонях», «Зоряні ліхтарики» (обидві — 2010), «Християнська скарбничка для дітей» (2013), «Світельце» (2015), низки збірок поезій, прози, історичних драм, зокрема «Пізня ластівка» (1998), «Тепло долонь» (1999), «На грані» (2001), «Мелодія слова» (2002; пісенник), «Житейське море» (2003), «Яровінь» (2005), «Сорочка жебрака», «Поза зорями» (обидві — 2007), «За словом отчої любові», «Парох Майданека», «Волоока брунь» (усі — 2008), «Ласкавий хліб» (2012), «З чола пера» (2015), «Куди йде час...» (2021; усі — Львів). Чимало віршів покладено на музику.

Завантажити статтю