Стекленьов Євген Петрович

СТЕКЛЕНЬО́В Євген Петрович (справжнє — Браницький Степан Олексі­йович; 07. 11. 1930, Полтава, за офіційними даними — 20. 08. 1926, с. Скварява, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 24. 05. 2019, смт Асканія-Нова Чаплинського р-ну, нині с-ще Каховського р-ну Херсонської обл., похований у с. Скварява) — вчений-селекціонер, генетик. Старший брат С. був членом УПА, у звʼязку з чим його родині довелося пере­ховуватися, вчений був змушений змінити імʼя. Доктор біо­логічних наук (1973), професор (2001). На­вчався у Львівському медичному ін­ституті, закінчив Полтавський сільськогосподарський ін­ститут (1953). Від­тоді працював в Ін­ституті тварин­ництва степових ра­йонів «Асканія-Нова» УААН: 1975–79 — завідувач від­ділу акліматизації та гібридизації сільськогосподарських тварин, від 1990 — завідувач лабораторії фізіології роз­множе­н­ня диких тварин; від 1994 — провід­ний науковий спів­робітник, 2002–11 — головний науковий спів­робітник Біо­сферного заповід­ника «Асканія-Нова» (обидва — смт Асканія-Нова). Наукові дослідже­н­ня з фізіології від­творе­н­ня, від­даленої гібридизації, морфології, біо­логії тварин. Шляхом екс­периментів зі схрещува­н­ня диких і свійських тварин встановив анатомічно-фізіологічні особливості роз­витку, від­творювальну здатність від­далених гібридів, про­аналізував особливості гематогенезу тварин родин Bovidae, Caprinae, Cervidae тощо. Створив та впровадив у виробництво дві форми продуктивних тварин — гібриди бантенга і бізона зі свійською коровою.