Губ’як Дмитро Васильович
Визначення і загальна характеристика
ГУБ’Я́К Дмитро Васильович (18. 03. 1982, м. Теребовля, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — бандурист, композитор. Заслужений артист України (2009). Член Національної спілки кобзарів України (2003). Ґран-Прі Всеукраїнського конкурсу бандуристів (Полтава, 1995), дипломант Міжнародного фестивалю «Маленький принц» (Бухарест, 1997), 1-а премія Національного конкурсу бандуристів (Київ, 2003), другі премії 3-го (2004) та 4-го (2007) Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах (Харків), 5-го Міжнародного телевізійного фестивалю народної музики «Горицвіт» (Львів, 2005). Закінчив Львівську музичну академію (2003; викладачі В. Герасименко, Т. Дідик) та аспірантуру при ній (2006). Від 2003 — соліст ансамблю «Високий Замок» Львівської обласної філармонії; від 2006 — керівник ансамблю народних інструментів Тернопільського педагогічного університету; від 2007 — старший викладач кафедри музичних дисциплін Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту (Тернопільська обл.); від 2011 — доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського педагогічного університету. За сумісництвом від 2009 — актор Тернопільського музично-драматичного театру. Ініціатор 1-го регіонального фестивалю-конкурсу кобзарського мистецтва «Кобзарська ватра» в Кременці (2009). Автор праць «Еволюція бандури харківського типу конструкції Г. Хоткевича» (2005), «Грай, “Кобзарю”» (2010; обидві — Львів) та низки статей, зокрема «“Кобзар” — капела бандуристів Надзбруччя» («Збірник наукових праць АН ВШ України», 2004, № 16), «До історичних витоків бандури» (там само, 2005, № 18). Записав сольні аудіоальбоми «Грай, кобзарю» (2007), «Bandura con spirito», «Стежка в синю даль» (обидва — 2009), «На козацьких шляхах», «Співа душа — бринить струна» (обидва — 2010). З метою популяризації мистецтва гри на бандурі бере активну участь у багатьох програмах на Тернопільському та Львівському телебаченні та радіо (2005–11), провадить активну концертну діяльність в Україні та за її межами, зокрема в Німеччині (2006–10), Франції (2008–09, 2015), США (2009, 2015), Словаччині (2010), Великій Британії, Литві (обидва — 2011), Польщі (2011, 2015). У репертуарі — твори української та світової класики, сучасних композиторів, власні композиції, український фольклор.