ГЕРАСИМЕ́НКО Василь Явтухович (01. 05. 1927, с. Пищики, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 22. 09. 2015, Львів) — бандурист, майстер з виготовле­н­ня бандур, педагог. Батько О. Герасименко та О. Герасименко-Олійник. Професор (1988). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987). Член Національної спілки кобзарів України (1990). Закін. Львів. муз. училище (1952; кл. вокалу П. Колбіна) та консерваторію (1960; кл. вокалу М. Шелюшка). Гри на бандурі навч. у А. Бобиря. Від 1953 працював викл. Львів. муз. училища, від 1960 — Львів. муз. академії (1989–96 — завідувач кафедри нар. інструментів). Водночас 1956–66 вів кл. бандури і був завідувач від­ділу нар. інструментів Львів. спеціаліз. муз. школи ім. С. Крушельницької. 1974 організував при Львів. муз. училищі тріо бандуристок у складі своїх дочок Оксани та Ольги і О. Войтович. Тріо бандуристок здобуло 1-у премію Всесоюз. конкурсу-фестивалю молоді і студентів на Кубі (1978); концертувало у респ. колиш. СРСР, а також у Польщі, Вʼєтнамі, Японії, Іспанії, Німеч­чині. Створив понад 40 різних моделей бандури (зокрема «Львівʼянка», 1964). Від 1990 за­ймався від­новле­н­ням (конструюва­н­ням бандур, добором нотного матеріалу, вихова­н­ням виконавців) харків. способу гри на бандурі. Г. зробив значний внесок у роз­виток і становле­н­ня профес. бандур. виконавства. Серед учнів — сестри Байко, Г. Менкуш, Л. Посікіра, О. Стахів, Н. Хома, а також лауреати між­нар. конкурсів Т. Лазуркевич, О. Созанський, О. Притолюк та ін. Упорядкував зб.: «Альбом бандуриста» (К., 1969), «Ансамблі для бандури» (К., 1980– 81, вип. 1–2). Автор ст. «Бандура сьогодні і завтра» // «КіЖ», 1988, 7 лют.