Шевальов Євгеній Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ШЕВАЛЬО́В Євгеній Олександрович (22. 01(03. 02). 1878, Одеса — 18. 05. 1946, там само) — лікар-психіатр. Батько Володимира та Андрія Шевальових. Доктор медицини (1913), професор (1923). Навчався у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі, закінчив Новоросійський університет в Одесі (1906), працював в останньому 1907–10. У 1911–13 — у Військово-медичній академії; 1913–16 — у Психоневрологічному, 1916–18 — у Жіночому медичному інститутах (обидва — Петроград, нині Санкт-Петербург); від 1920 — приват-доцент, 1923–46 — завідувач кафедри психіатрії Одеського медичного інституту; водночас 1941–44 очолював Одеську психіатричну лікарню. Єдиний серед керівників психіатричних закладів в Україні, якому вдалося під час окупації уникнути фізичного знищення пацієнтів. Також переховував у лікарні осіб єврейської національності (посмертно 2001 присвоєно почесне звання Праведника народів світу). Наукові дослідження: клініка неврозів і реактивних станів, загальна психопатологія, психопатологія марення, деменції. Автор підручника «Психиатрия: Конспект лекций, читанных на 4 курсе Одесского медицинского института в 1926–27 учебных годах» (О., 1928).

Завантажити статтю