Сацький Віталій Антонович

СА́ЦЬКИЙ Віталій Антонович (22. 04. 1930, с. Чубарівка, нині м. Пологи Запорізької обл. — 26. 10. 2017, Запоріж­жя) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1996). Герой України (1999). Державна премія УРСР (1970) та України (2001) в галузі науки і техніки. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1993, 1997, 2005), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2009). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дні­пропетровський металургійний ін­ститут (нині Дні­про, 1954). Від­тоді працював на металургійному заводі «Криворіж­сталь» (Дні­пропетровська обл.): від 1968 — головний інженер — за­ступник директора; 1980—83 — директор НДПКТІ механізації праці в чорній металургії; 1983—86 — начальник республіканського промислового обʼ­єд­на­н­ня металургійних під­приємств «Укрметалург­пром» (обидва — Дні­пропетровськ); від 1986 — директор, від 1988 — генеральний директор, водночас 1997—2012 — голова правлі­н­ня АТ «Запорізький металургійний комбінат “Запоріж­сталь”». Наукові дослідже­н­ня присвячені про­блемам термічного та термомеханічного зміцне­н­ня прокату, екс­плуатації металургійного устаткува­н­ня, технічного стану виробництва, втіле­н­ня нових технологій, енерго­збереже­н­ня та природо­охорон­них заходів. На його честь у рідному місті на­звано вулицю.

Завантажити статтю