Шевчук Софія Опанасівна

Визначення і загальна характеристика

ШЕВЧУ́К Софія Опанасівна (14. 10. 1950, с. Велихів Володимирецького, нині Сарненського р-ну Рівненської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2023), НСЖУ (2022). Закінчила Млинівський зооветеринарний технікум (Рівненська обл., 1972). Працювала зоотехніком; 1986–2005 — завідувач молочно-товарної ферми ПСП «Промінь» (с. Бронники Рівненського р-ну). Літературну діяльність розпочала 2010 публікаціями творів у місцевих газетах «Слово і час», «Вісті Рівненщини», «Клеванський тракт». Поетичні добірки авторки друкували в альманахах «Наше коло» (2013), «Літературні зустрічі над Стублою» (2017), колективних збірниках «Революція гідності. Війна» (2015), «Переведи мене через Майдан» (2020), «Наше слово — меч духовний» (2023), журналі «Погорина» (2020), газеті «Літературна Україна» (2022). Для дітей видала (із власними ілюстраціями) віршовані книжки «Загадковий хоровод» (2019), «Даринчині казкові друзі», «Лісовими стежинами», «Веселий зоопарк» (усі — 2023), «Від А до Я відгадаю я» (2024; усі — Рівне). Займається живописом та фотозйомкою; персональна виставка — у Рівненській обласній бібліотеці (2018). Авторка літературно-краєзнавчого видання «Бронники — минуле і сучасне» (Острог, 2020). Мова її творів багата на оригінальні метафори, епітети, народний колорит із вкрапленнями діалектизмів та гумору; майстер діалогу. У її творах описані типові явища і події із сучасного життя та минулого краю. Окремі вірші («Святий Миколай», «Вулиця Поштова», «Вечір забрів у північ») поклали на музику рівненські композитори.

Завантажити статтю