Святченко Євген Андріанович
Визначення і загальна характеристика
СВЯ́ТЧЕНКО Євген Андріанович (25. 08. 1924, Харків — 04. 04. 2004, там само) — архітектор. Батько С. Святченка. Кандидат архітектури (1964), професор (1989). Член-кореспондент Української академії архітектури (1993). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1951). Від 1955 працював у Харківській академії міського господарства: 1976–87 — завідувач, від 1988 — професор кафедри архітектурного проєктування та рисунку. Серед реалізованих проєктів у Харкові — інтер’єри кінотеатрів «Зірка» та «Батьківщина» (1952–53), вхід у Центральний парк культури та відпочинку (1952), обеліски в’їздів з боку Києва та Бєлгорода (1953–54), Палац фізкультури товариства «Спартак» (1953), реконструкція драматичного театру імені Т. Шевченка (1955), забудова навчально-лабораторного корпусу факультету міського електротранспорту академії міського господарства (1958–60), пам’ятник воїну-визволителю (1981). Виконував також акварелі, картини олією, робив колажі та займався фотографією. Персональні виставки: «Харків–Віборґ» (акварель), «Батько і Син» (живопис, акварель; обидві — 1992–94, м. Віборґ, Данія).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об эстетической выразительности сборного домостроения // Строительство и архитектура. 1961. № 4; Черты нового в архитектуре общественных зданий // Там само. 1964. № 3; Тектоника панельных домов // Там само. 1972. № 11; Архитектурная выразительность сборного домостроения. Х., 1986; Социальные основы архитектурного проектирования и архитектурная типология зданий. Жилые здания. К., 1989 (співавт.).