Рубинський Іван Олександрович

Визначення і загальна характеристика

РУБИ́НСЬКИЙ Іван Олександрович (01(13). 01. 1890, слобода Маяк, нині село Ізюмського р-ну Харківської обл. — 15. 12. 1967, Бейрут) — інженер-конструктор, математик, винахідник. Після закінчення Харківської духовної семінарії (1910) вступив на механічне відділення Московського технічного училища, де захопився авіацією (був членом гуртка М. Жуковського). Брав участь у будівництві пілотованих апаратів, зокрема працював над створенням вимірювальних приладів і проведенням експериментальних досліджень. З початком 1-ї світової війни допомагав в організації льотної школи при Московському авіаційному товаристві. У жовтні 1914 спільно з однокурсником К. Ушаковим сконструював тренажер для освоєння пілотування літаків, 1916 — авіаційний дзеркальний коліматорний приціл, який з весни 1917 використовували на фронті й передали воєнним місіям союзників (під час 2-ї світової війни застосовували у Великій Британії). Згодом вивчав функціональні можливості літаків, застосування на них різноманітного озброєння (наприклад, удосконалив бомбометання). Від 1916 служив у складі 1-го авіаційного парку, переведеного із Петрограда (нині Санкт-Петербург) в Одесу. Під час більшовицького перевороту 1917 займався його евакуацією у м. Саратов (Росія). Після демобілізації (січень 1918) повернувся до Москви для завершення навчання у технічному училищі. Працював у різних авіаційних наукових установах, виступив з ініціативою заснування Центрального аерогідродинамічного інституту (створений у грудні 1918) та очолив його разом із М. Жуковським і А. Туполєвим. 1919, знаходячись у відрядженні в Одесі, вирішив емігрувати. Спочатку виїхав до Єгипту, звідти — до Сирії, 1926 — до Лівану. Викладав у приватному Американському університеті в Бейруті: від 1951 — професор інженерних наук. Перебував у тривалих наукових відрядженнях у Массачусетському технологічному інституті та Прінстонському університеті (США). Винайшов формулу ізоляційного матеріалу та розробив спосіб опріснення морської води, що застосовують у арабських країнах, проєктував насоси для подавання зрошувальної води. Займався центрифужними випробуваннями крихких матеріалів, а також конструюванням надзвукового тунелю з використанням важких газів. Його ідеї втілено у будівництві такого тунелю на американській авіабазі у Ленґлі Філд. У військовій сфері працював також над ідеєю судна з подушкою повітряної амортизації. Досягнув значних успіхів у вивченні можливостей застосування скловолокна у попередньо напруженому бетоні (згодом реалізовано під торговою маркою «Fiberglass»), використання рідкого скла у будівництві доріг. Ці напрацювання застосовано при реконструкції історичної пам’ятки фінікійської та грецької доби у Баальбеку (Ліван). Відзначений Національним орденом Кедра Лівану.

Завантажити статтю