Продовольчий комплекс

ПРОДОВО́ЛЬЧИЙ КО́МПЛЕКС  — cукупність взаємоповʼязаних сфер, що обʼ­єд­нує виробництво, пере­робле­н­ня, інфра­структурне забезпече­н­ня, роз­поділ і спожива­н­ня сільськогосподарської продукції. Центральною ланкою П. к. є сільськогосподарське виробництво, що здійснюють сільськогосподарські під­приємства, фермерські господарства та господарства населе­н­ня (див. Аграрна економіка). На­ступний етап чи ланка — харчова промисловість та її галузі, зокрема мʼясо-молочна, плодоовочеконсервна, хлібопекарська, що забезпечують пере­робле­н­ня сільськогосподарської продукції тварин­ного та рослин­ного походже­н­ня, виробництво кінцевої продукції. Третя сфера — обслуговуюча, що по­єд­нує під­приємства й організації ринкової інфра­структури, а також технічного, ветеринарно-санітарного, організаційно-правового обслуговува­н­ня та наукового забезпече­н­ня. Четверта сфера — реалізаційна, її функціями є заготівля, збереже­н­ня, реалізація продукції, що здійснюють під­приємства оптової і роз­дрібної торгівлі, харчува­н­ня, споживчої кооперації, ринки й інші комерційні структури. 

Місія П. к.: забезпече­н­ня населе­н­ня у від­повід­ні терміни у необхідних обсягах, асортименті та якості економічно та фізично до­ступними продуктами харчува­н­ня; регулюва­н­ня роз­поділу виробництва продуктів харчува­н­ня щодо спожива­н­ня у натуральному та пере­робленому ви­гляді; створе­н­ня продовольчих фондів і резервів державного та регіонального рівнів у роз­мірі мінімального забезпече­н­ня населе­н­ня продуктами харчува­н­ня у межах споживчого кошика при над­звичайних ситуаціях, а також для під­тримки балансу попиту та пропозиції на продовольчому ринку й конʼюнктури цін; формува­н­ня, контроль і регулюва­н­ня про­зорих ка­налів просува­н­ня продуктових потоків від виробника до кінцевого споживача за допомогою роз­витку інфра­структури продовольчого ринку; під­вище­н­ня рівня самозабезпеченості країни за окремими імпортозалежними групами продовольства; збалансованість виробництва і спожива­н­ня продуктів харчува­н­ня від­повід­но до норм раціонального харчува­н­ня. 

На динаміку роз­витку компонентів, що формують П. к., впливають числен­ні чин­ники, починаючи від кліматичних і ґрунтових умов, рівня роз­витку технологій і закінчуючи зміною уподобань споживачів продовольчої продукції. Кінцевий результат функціонува­н­ня П. к. значно залежить від налагодже­н­ня інтеграційних звʼязків між компонентами продуктових ланцюжків, ефективного менеджменту та регуляторного впливу держави. Стійкість П. к. і його складових ви­значає їхню здатність протягом певного часу забезпечувати до­статню, від­повід­ну та до­ступну їжу для всіх, не­зважаючи на різні, навіть непередбачені виклики. Наразі у багатьох країнах, охоплених конфліктами, екс­тремальними кліматичними умовами та економічним спадом, а також у країнах із високою нерівністю доходів населе­н­ня страждає від голоду, недоїда­н­ня, не­якісного харчува­н­ня. 

П. к. України після економічної кризи 1990-х рр. по­ступово нарощує виробництво сільськогосподарської продукції і забезпечує у загальному продовольчу без­пеку країни. Однак рівень спожива­н­ня таких важливих для організму людей продуктів, як мʼясо, молоко, риба, плоди і ягоди є нижчим від раціональних фізіологічних норм, що негативно впливає на калорійність середньодобового раціону населе­н­ня та спожива­н­ня ним макро- і мікро­елементів. Ріст населе­н­ня планети, роз­шире­н­ня попиту на різноманітність продуктів харчува­н­ня у країнах економічного зро­ста­н­ня, негативний вплив кліматичних змін на стан ґрунтів, водних ресурсів і сільськогосподарське виробництво — виклики, що об­умовлюють нові під­ходи до організації функціонува­н­ня сфер П. к. 

Із появою цифризації у П. к. зʼявилися нові технології та інструменти, що мають потенціал революційних змін. Нові технології агро­екологічного сільськогосподарського виробництва, вдосконале­н­ня селекції рослин і тварин до­зволяють харчовій промисловості отримувати сировину для виробництва здоровіших, без­печніших та більш поживних продуктів, що від­повід­ають очікува­н­ням споживачів. Циркулярні продовольчі системи у процесі зберіга­н­ня та пере­робле­н­ня роз­ширюють до­ступ до продуктів харчува­н­ня шляхом сприя­н­ня запобіган­ню утворе­н­ня від­ходів, спільному викори­стан­ню ресурсів, роз­витку соціальних під­приємств. Упровадже­н­ня технологій блокчейн забезпечує про­зорість, від­стежуваність процесів у продуктових ланцюжках та на продовольчих ринках, що до­зволяє обмежувати втрати на стиках сфер, оптимізувати викори­ста­н­ня ресурсів та своєчасно реагувати на зміни попиту.

Завантажити статтю