Підгаєцький Володимир Якович
Визначення і загальна характеристика
ПІДГАЄ́ЦЬКИЙ Володимир Якович (24. 07. 1889, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 03. 11. 1937, урочище Сандармох, Карелія, РФ) — лікар-гігієніст. Батько В. Підгаєцького. Доктор медицини, професор (1921). Навчався у Харківському та Юр’євському (нині Тарту, Естонія) університетах, закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1913). Служив військовим лікарем. 1923–29 — засновник і завідувач кафедри професійної гігієни Київського медичного інституту; старший науковий співробітник ВУАН. Вивчав проблеми гігієни праці в сільському господарстві та на промислових підприємствах Києва, механізм формування втоми. Автор першого в Україні підручника «Гігієна праці» (К., 1929). 19 жовтня 1929 заарештований у справі СВУ, 19 квітня 1930 засуджений до 8-ми р. позбавлення волі з поразкою в правах строком на 3 р. Покарання відбував на Соловках. Постановою особливої трійки Управління НКВС СРСР по Ленінградській обл. від 9 жовтня 1937 дістав найвищу міру покарання — розстріл. Реабілітований посмертно 11 серпня 1989.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Научная организация труда в сельском хозяйстве. К., 1924; Харчування сільськогосподарських робітників України. К., 1924; Матеріали про організацію та методи викладання й контролю знань у медичних вищих школах // Пр. наук.-пед. комісії. 1929. Т. 1, № 97; З життя Київського медичного інституту. Робота кафедри професійної гігієни Київського медичного інституту за 1923–1929 // Укр. мед. вісті. 1929. № 4–6.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
