Ракович Андрій Андрійович

Визначення і загальна характеристика

РАКО́ВИЧ Андрій Андрі­йович (14(26). 02. 1869 — після 1917) — громадсько-політичний діяч. Походив із козацько-старшинського роду. Мав великі землеволоді­н­ня у Чернігівській, Полтавській, Волинській губ. Закінчив Колегію П. Ґалаґана у Києві (1890). За­ймався сільським господарством і громадською діяльністю. 1896—1906 — предводитель дворянства Козелецького пов. Чернігівської губ. (нині Чернігівський р-н Чернігівської обл.). 1898 — засновник і голова правлі­н­ня Бобровицького товариства цукрових заводів (Козелецькоий пов.); 1910 — товариства Глобинського цукрового заводу (нині Кременчуцький р-н Полтавської обл.). Член правлі­н­ня Всеросійського товариства цукрозаводчиків. 1911 обраний членом Державної думи Російської імперії від зʼ­їзду земле­власників, 1912 пере­о­браний від Чернігівської губ. Входив до комісій з народної освіти, місцевого само­управлі­н­ня і бавовництва, фракцій «Союзу 17 жовтня» і земців-октябристів. Під час 1-ї світової війни від 1915 — уповноважений Російського товариства Червоного Хреста у Чернігівській губ. Після 1917 подальша доля неві­дома.

В. В. Томазов

Завантажити статтю