Яновицький Лев Олександрович

ЯНОВИ́ЦЬКИЙ Лев Олександрович (22. 09. 1918, Харків — 26. 04. 2008, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — архітектор. Брат Г. Яновицького. Член СА УРСР (1944). Почесний член Української академії архітектури (1994). Заслужений архітектор України (1995). Закінчив Харківський інженерко-будівельний ін­ститут (1941), де від 1966 за сумісництвом працював доцентом кафедри архітектури. 1941—44 — архітектор тресту № 7 Наркомату авіаційної промисловості СРСР (м. Новосибірськ, РФ); від 1944 — в Ін­ституті «Укрміськбуд­проєкт» (Харків): від 1950 — керівник майстерні, 1969—97 — головний архітектор, за­ступник директора з архітектури. Серед реалізованих проєктів — забудова центрів Полтави, Сум, міст Кривий Ріг Дні­пропетровської обл. та Біла Церква Київської обл., генплани Кірово­града (нині Кропивницький) та м. Нікополь Дні­пропетровської обл.; генплан і детальне планува­н­ня центру м. Первомайський (нині Златопіль Лозівського р-ну Харківської обл., 1950—69), детальне планува­н­ня та забудова житлових масивів із викори­ста­н­ням типових великопанельних будинків у м. Кривий Ріг (1964—90), детальне планува­н­ня та забудова мікрора­йонів 400 і 401 у м. Комунарськ Ворошилов­градської обл. (нині Алчевськ, 1975—80); житловий будинок на вулиці Сумська у Харкові (1946—49), житлові будинки (1946—50) та клуб на 500 місць (1949) у м. Керч (нині АР Крим), багатоповерхові житлові будинки (зокрема зі шпилями, 1950—56) та клуб (1955) у центральній частині м. Жданов Сталінської обл. (нині Маріуполь Донецької обл.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю