Яновицький Григорій Олександрович

ЯНОВИ́ЦЬКИЙ Григорій Олександрович (1897, м. Вітебськ, Білорусь — 25. 06. 1964, Харків) — архітектор. Брат Л. Яновицького. Закінчив Харківське художнє училище (1918) та архітектурне від­діле­н­ня Харківського художнього ін­ституту (1925). Працював у харківських проєктних установах, головним архітектором архітектурно-планувального управлі­н­ня Харкова та Харківського від­діле­н­ня ін­ституту «Міськбуд­проєкт»; 1947—64 — доцент Харківського інженерно-будівельного ін­ституту. Був учасником літературно-мистецького угрупова­н­ня українських футуристів «Нова ґенерація». Серед реалізованих проєктів — забудова р-нів і с-щ Харкова та міст Донбасу, будинок на вулиці Артема, № 60 у м. Сталіно (нині Донецьк; 1928 у стилі кон­структивізму, 1936 пере­роблений під Палац піонерів, під час 2-ї світової війни згорів, 1948 від­новлений у стилі сталінського монументалізму), готель «Харків» (1931—34; золота медаль на Всесвітній ви­ставці в Парижі, 1937; під час 2-ї світової війни значно по­шкоджений, 1952 від­новлений автором), житловий будинок на вулиці Пушкінська (нині Г. Сковороди), № 54 (1937—39) у Харкові.

Літ.: Кублицька К. Доба Харківського модерну // Памʼятки України. 2014. № 12.

В. О. Коздерко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю