Фруміна Ганна Єфремівна
ФРУ́МІНА Ганна Єфремівна (16. 03. 1886, м. Борисоглєбськ Тамбовської губ., нині Воронезької обл., РФ — 09. 02. 1959, Київ) — ортопед-травматолог. Дружина Іллі, мати Григорія та Ісидора Фруміних. Доктор медичних наук (1950), професор (1950). Закінчила Страсбурзький університет (Франція, 1911), Санкт-Петербурзький жіночий медичний інститут (1913). Відтоді працювала в медичних установах Києва, зокрема у дитячій лікарні «Крапля молока». Від 1919 — у Будинку скаліченої дитини (разом з чоловіком брала участь в його створенні), реорганізованому 1924 у Всеукраїнський дитячий ортопедичний інститут (згодом Український НДІ ортопедії і травматології): завідувач клініки дитячої ортопедії і травматології; водночас від 1923 — у Київському інституті удосконалення лікарів: від 1937 — в. о. завідувача, від 1941 — завідувач кафедри травматології та ортопедії. Під час 2-ї світової війни — професор кафедри шпитальної хірургії Казахського медичного інституту (Алма-Ата, нині Алмати). Наукові дослідження у галузі дитячої ортопедії, зокрема з проблем лікування парезів, паралічів, деформацій після поліомієліту, клишоногості, ДЦП, сколіотичної хвороби, вродженого вивиху стегна.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Спастические параплегии и парапарезы при туберкулезном спондилите // Новый хирург. арх. 1929. Т. 18, кн. 1–4; Оперативное лечение врожденной косолапости // Там само. 1936. № 3; Врожденная косолапость в раннем детском возрасте // Тр. Укр. ин-та ортопедии и травматологии. К., 1939; Врожденный вывих бедра в свете достижений ортопедии за последние десятилетия // Тр. 2-го съезда ортопедов-травматологов. К., 1940; Врожденная косолапость. К., 1948.