ТКА́ЧИК Ганна Андріївна (25. 10. 1949, с. Покропивна Козівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — живописець, графік. Дружина Б. Ткачика, мати С. Ткачик-Паланицької. Членкиня НСХУ (1994). Закінчила Львівське училище прикладного мистецтва (1971), Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викладачі І. Бондар, К. Звіринський). Працювала 1977–79 у кон­структорсько-технологічному бюро Тернопільського облміськ­прому; 1979–82 — оформлювач Тернопільського виробничого художньо-оформлювального комбінату; від 1982 — викладач, завідувач від­ділу дизайну Тернопільського ко­оперативного технікуму; 1995–2000 — в. о. професора Київського ін­ституту реклами. Роз­почала свою творчу карʼєру як графік. Про­ілюструвала понад 20 книжок, зокрема «Під­ручна книжечка Українця» (1991), «Химерна доля» Л. Кірик-Радомської (1994), «Березневі посла­н­ня» Г. Петрука-Попика (1995), «Міра болю» Л. Крупи, «Щирослівʼя» О. Жук, «Ольвія» Л. Ткачик (усі — 1998), «Памʼяті навперейми» (2001), «Душа при свічці» П. Сороки, «Нецензурний Стус» (обидві — 2002), «Крапелин, лин» Б. Мельничука (2003; усі — Тернопіль). Працює в галузі станкового живопису. Художницю цікавлять гострі пита­н­ня історії, наслідки доленосних подій, не завжди позитивних. У її творчому доробку — серії робіт «Родина» (1983–85), «Чорнобиль» (1986), «Трагедія Вірменії» (1988), «Бомжуана» (1990), порт­ретів «Характери» (2000), «Такі ми є», «Моя Україна». Учасниця обласних, зональних, всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставок від 1989. Персональні — у Тернополі (1989, 1994, 1999). Деякі твори зберігають у Тернопільських крає­знавчому та художньому музеях, Літературно-меморіальному музеї Б. Лепкого в Бережанах, Збаразькому замку (обидва — Тернопільська обл.).