Ткачик Ганна Андріївна

Ю. І. Долинна

Ткачик Ганна Андріївна

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Ткачик Ганна Андріївна
Діяльність:: живописець
Дата народження:: 25 жовт. 1949

ТКА́ЧИК Ганна Андріївна (25. 10. 1949, с. Покропивна Козівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — живописець, графік. Дружина Б. Ткачика, мати С. Ткачик-Паланицької. Членкиня НСХУ (1994). Закінчила Львівське училище прикладного мистецтва (1971), Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викладачі І. Бондар, К. Звіринський). Працювала 1977—79 у конструкторсько-технологічному бюро Тернопільського облміськпрому; 1979—82 — оформлювач Тернопільського виробничого художньо-оформлювального комбінату; від 1982 — викладач, завідувач відділу дизайну Тернопільського кооперативного технікуму; 1995—2000 — в. о. професора Київського інституту реклами. Розпочала свою творчу карʼєру як графік. Проілюструвала понад 20 книжок, зокрема «Підручна книжечка Українця» (1991), «Химерна доля» Л. Кірик-Радомської (1994), «Березневі послання» Г. Петрука-Попика (1995), «Міра болю» Л. Крупи, «Щирослівʼя» О. Жук, «Ольвія» Л. Ткачик (усі — 1998), «Памʼяті навперейми» (2001), «Душа при свічці» П. Сороки, «Нецензурний Стус» (обидві — 2002), «Крапелин, лин» Б. Мельничука (2003; усі — Тернопіль). Працює в галузі станкового живопису. Художницю цікавлять гострі питання історії, наслідки доленосних подій, не завжди позитивних. У її творчому доробку — серії робіт «Родина» (1983—85), «Чорнобиль» (1986), «Трагедія Вірменії» (1988), «Бомжуана» (1990), портретів «Характери» (2000), «Такі ми є», «Моя Україна». Учасниця обласних, зональних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1989. Персональні — у Тернополі (1989, 1994, 1999). Деякі твори зберігають у Тернопільських краєзнавчому та художньому музеях, Літературно-меморіальному музеї Б. Лепкого в Бережанах, Збаразькому замку (обидва — Тернопільська обл.).

Додаткові відомості

Основні твори: «Моє крило», «Характери», «Небезпека», «Сім’я» (усі — 1981), «Вік життя», «Двоє» (обидва — 1982), «Стежками рідного краю» (1983), диптих «Моя земля» (1984), триптих «Середовище і ми», «Потреби», «Незвідані шляхи» (усі — 1984–85), «Пересторога і віра» (1986), «Чернівці», «Духовна убогість», «Золота крапля натхнення» (усі — 1988), «Байдужість», «Круговерть життя» (обидва — 1989), «Господа зневажають, лихом засівають», «Філософ», «Крик душі» (усі — 1991–93), «Христос», «Мати Божа» (обидва — 1994), «Життя» (1995), «Розсипана доля» (1997), «Ольвія» (1998), «На Купала» (1999), «Аріяда», «Спасівська пора», «Тріумф», «Я ще малою в’язала свій хрест» (усі — 2000), «Бабине літо», «Осіння рапсодія» (обидва — 2001), «Створення світу» (2002), «Вербна неділя», «Страсна п’ятниця», «Великдень» (усі — 2003), «Мені тринадцятий минало» (2004), «Арештовані жорна», «Таїна письма» (обидва — 2008), «Кукутень», «Оранти» (обидва — 2009).