ТКА́ЧИК Бог­дан Іванович (12. 08. 1951, м. Самбір Дрогобицької, нині Львівської обл.) — живописець. Чоловік Г. Ткачик, батько С. Ткачик-Паланицької. Народний художник України (2016). Обласна премія імені М. Бойчука (1996). Член НСХУ (1982; у 1992–2000 — голова Тернопільської обласної організації). Закінчив від­діле­н­ня монументального роз­пису Львівського училища прикладного мистецтва (1971; викладачі Л. Лисюк, Р. Яцків). Від 1973 — у Тернопільських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР, від 1978 — в обласному художньо-оформлювальному комбінаті. Працює в галузях станкового (пейзаж, натюрморт, порт­рет, жанрові композиції) та монументального (роз­пис) живопису. У творчому доробку митця пере­важають декоративні жанрові композиції з про­блем історії України та сучасності: екологічні (серія «Карпати гинуть», 1989; «Дзвони Чорнобиля», 1996), історичні, пита­н­ня збереже­н­ня культурної та історичної спадщини («Херсонес», 1996; «Скіфське городище під Немировом», 2000) тощо. Художник звертається до жанру порт­рета, зображуючи ві­домих письмен­ників, художників, композиторів та сучасників. Автор монументальних роз­писів «Земля подільська» в кафе Хоростківського цукрового заводу (1980), «Троянди і вино­град» у санаторії-профілакторії «Збруч» у с-щі Гусятин (1982–83; обидва — Тернопільська обл.), «Вікно до знань» в Центральній міській бібліотеці (1985), «Історія медицини» в 2-й міській лікарні (1987). Митець роз­писав у Тернополі понад 10 церков, зокрема Хрестовоздвиженську. Учасник обласних, зональних, всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставок від 1975. Персональні — у Львові (1981, 2016, 2021–23), Тернополі (1986, 1991, 1994, 1996 — родин­на, 2001, 2006, 2017, 2021), Самборі (1986, 1991, 1994, 1996, 2001), Стрию (Львівська обл., 1986, 1991, 2021–23), Бережанах (Тернопільська обл., 1991, 2018, 2021–23), Києві (1993, 2001–02, 2011 — родин­на, 2016), Теребовлі, с-щі Вишнівець (обидва — Тернопільська обл.), містах Галич, Яремче (обидва — Івано-Франківська обл.), Івано-Франківську (усі — 2016–18), Збаражі (2016–18, 2021–23), Камʼянському (Дні­пропетровська обл.), Каневі (Черкаська обл.), Дрогобичі (усі — 2021–23). Деякі роботи Т. зберігають у Національному музеї у Львові, Тернопільських художньому та крає­знавчому, Івано-Франківському художньому музеях, Самбірській дитячій картин­ній галереї, Збаразькому замку, музеях Бережан, Батурина (Чернігівська обл.).