Судієнко Євген Олександрович

СУДІЄ́НКО Євген Олександрович (25. 05. 1870, м. Новгород-Сіверський, нині Чернігівської обл. — 1919, Область Війська Донського) — громадсько-політичний діяч. Походив із козацько-старшинського роду. Мав великі землеволоді­н­ня у Новгород-Сіверському пов. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1898). Від­тоді за­ймався сільським господарством і громадською діяльністю: 1898 обраний почесним мировим суд­дею Новгород-Сіверського пов., 1899 — гласним Новгород-Сіверських повітових і Чернігівських губернських земських зборів, ка­значеєм Новгород-Сіверського сільськогосподарського товариства. 1907—17 — предводитель дворянства Новгород-Сіверського пов. Також був головою Новгород-Сіверської дворянської опіки, повітового зʼ­їзду, економічної ради повіту. 1912—17 — депутат Державної думи Російської імперії від 2-го зʼ­їзду міських виборців Чернігівської губ. У думі входив до бюджетної (від 1916 — секретар), із законодавчих пропозицій, із роз­робле­н­ня вотчин­ного статуту, з боротьби із німецьким заси­л­лям (у період 1-ї світової війни) комісій, фракції Про­гресивного блоку. У березні 1917 від­ряджений Тимчасовим комітетом Державної думи у Чернігівську губ., проживав у своєму маєтку в с. Очкине Новгород-Сіверського пов. (нині Шосткинського р-ну Сумської обл.). У листопаді 1917 Військово-революційний комітет Петро­града (нині Санкт-Петербург) видав роз­порядже­н­ня з вимогою притягнути С. до кримінальної від­повід­альності за звинуваче­н­ням у вбивствах і незакон­них арештах селян, після чого він ви­їхав у Область Війська Донського, де був убитий за незʼясованих об­ставин.

Завантажити статтю