Піщенко Микола Якович
ПІ́ЩЕНКО Микола Якович (25. 12. 1911 — 21. 07. 1974) — майстер художньої кераміки. Походив з родини ічнянських гончарів. Член СХУ. Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Перебував у німецькому, згодом у радянському концтаборах. 1947 повернувся в Ічню (Чернігівська обл.) і до 1953 очолював гончарний цех при артілі «Праця інвалідів». Самобутні вироби його діда Хоми та батька Якова увійшли в історію гончарного мистецтва України. Виготовляв вишуканої форми, надійний у використанні, легкий та міцний ужитковий посуд (глечики, макітри, миски, горщики тощо), що вражав досконалістю та простотою. Відомий як майстер народної іграшки, свистунців, пищиків, окарин тощо. Прикрашав свої вироби своєрідним орнаментуванням — численними тисненими кружечками, рисочками, зірочками, промінцями; рослинний орнамент П. дещо подібний до опішнянських розписів. Рельєфне декорування підкреслював поливами переважно зелених та жовтих тонів. На запрошення І. Гончара 1960 переїхав у Київ. Роботи П. демонстрували на Всесвітній виставці в Монреалі (Канада, 1967). Деякі вироби він передав до музеїв Києва, Чернігова, велика колекція пищиків зберігається в Ічнянському краєзнавчому музеї.