ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Гончар Іван Макарович

ГОНЧА́Р Іван Макарович (14(27). 01. 1911, с. Лип’янка Чигирин. пов. Черкас. губ., нині Шполян. р-ну Черкас. обл. – 18. 06. 1993, Київ) – скульптор, живописець, графік, етнограф. Батько Петра, дід Андрія Гончарів. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1989). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Народний художник України (1991). Член СХУ (голова секції скульптури, 1956). Закінчив Київську художньо-індустріальну профшколу (1930; викл. К. Єлева, В. Климонов), Київський інститут агрохімії та ґрунтознавства (1936). Працював у київських скульптурно-монументальних майстернях (1936–39). Основні роботи – у галузях станкової та монументальної пластики. Вивчав етнографію і народне мистецтво, подорожував Україною. Популяризував українське народне мистецтво і культуру, за що зазнав переслідувань. Один з ініціаторів створення Товариства охорони пам’яток (1966). Учасник республіканських і всесоюзних мистецьких виставок від 1949. Персональні – у Києві (1987, 1992–93). У 60-і рр. багата хатня збірка творів українського мистецтва, переважно народного, набула великої популярності серед патріотично настроєної молоді, він використовував її у своїх освітніх бесідах з «паломниками», що стало причиною переслідувань та звинувачень у націоналізмі. Скульптурним творам Гончара притаманні сміливе моделювання форми, динамічної композиції; портрети – чітко окреслені характери. Творчу манеру Г. характеризує м’яке ліплення з тонким моделюванням, яке збагачує форму світлотінню, створює враження пульсування життя. Видано два випуски (30 сюжетів) листівок «Українські народні типажі в малюнках Івана Гончара» (К., 1990). На основі зібраних Г. матеріалів 1993 засн. «Гончара Івана музей» Український центр народної культури. Про Г. знято фільм «Соната про художника» (1966, «Укркінохроніка», реж. В. Шкурін). Роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, НХМ, Львів. галереї мистецтв, МТМК, Нац. музеї історії України, Дніпроп. ХМ, Сум. краєзнав. музеї, ДТГ (Москва). Від 1994 проводяться Гончарів. читання. Видано істор.-етногр. мист. альбом Г. «Україна й українці» (К., 2006), матеріали для якого він збирав від кін. 1950-х рр. До нього увійшли унікал. істор.-докум. фото кін. 19 – серед. 20 ст. з різних куточків України.

Тв.: дрібна пластика – «Дід-пасічник» (1965), «Стареча дума» (1969), «Мати» (1971), «Парубок» (1972), «Бабуся з Полтавщини» (1976); пам’ятники – М. Горькому (1956, м. Ялта, АР Крим), К. Білокур (1967, с. Богданівка Яготин. р-ну Київ. обл.), Г. Сковороді (1968, м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.), Т. Шевченку (1963, м. Яготин Київ. обл.;1964, с. Шешори Косів. р-ну Івано-Фр. обл.), І. Гонті (1971, с. Гонтівка Могилів.-Поділ. р-ну Вінн. обл.), І. Франку (1970, с. Копичинці Гусятин. р-ну Терноп. обл.), С. Васильченку (1975, м. Ічня Черніг. обл.); композиції – «Рідний край», «Т. Шевченко-художник» (обидві – 1961), «Спогади» (1962), «Т. Шевченко з сестрою» (1963), «І. Гонта перед стратою» (1965), «Вишивальниця» (1968), «Хлібороб» (1972); портрети – А. Малишка (1949), Т. Шевченка (1950), П. Майбороди (1957), М. Старицького (1965), П. Гончара, К. Стеценка (обидва – 1966), І. Франка (1967), автопортрет (1968), Н. Матвієнко (1969), Є. Адамцевича (1971), К. Корольова (1977), Б. Хмельницького (1983), Леся Курбаса (1987); живопис – «Мукачівський монастир», «Жито квітує», «Весна над Сулою», «Замок у Летичеві» (усі – 1958), «Гаївки біли церкви» (1970-і рр.), «Веснянки» (1973), «Весілля на Черкащині» (1974), «Дума про Тараса» (1978); графіка – серії «Дорогами війни», «Солдати мого взводу» (1942–45); темат. альбоми – «Українські типи і народне вбрання», «Історичні краєвиди та архітектурні пам’ятки України», «Українське вишиття і ткацтво» (1960–80).

Літ.: Гончар Іван: Альбом. К., 1971; Гончар Іван. Скульптура. Графіка. Живопис: Каталог. К., 1987; Поклад Н. Іван Гончар: «Я ніколи не думав про славу...» // Київ. 1988. № 5; Качкан В. Ключі до скарбів // Жовтень. 1989. № 1; Перша персональна (Рядки з книги вражень) // Наука і культура України. К., 1989. Вип. 23; Коцюк В. Дорога пам’яті. К., 2000; Гудак В. Історія і сучасність у народній тематичній пластиці малих форм (На прикладі творчості майстра нар. мистецтва І. Гончара) // Укр. керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2002. Кн. 2; Онищенко В. Україна пам’ятає свого сина // ОМ. 2003. № 3; Бенфугаль Т., Дубиківська Л. Мужній лицар України (До 90-річчя від дня народж. І. М. Гончара) // Мист. обрії: Альм. К., 2003; Онищенко В. Спогади про Івана Гончара // Визв. шлях. 2006. Кн. 1; Іван Гончар (Спогади про І. М. Гончара): Книга-альбом. К., 2007.

Н. М. Павленко

Основні твори

дрібна пластика – «Дід-пасічник» (1965), «Стареча дума» (1969), «Мати» (1971), «Парубок» (1972), «Бабуся з Полтавщини» (1976); пам’ятники – М. Горькому (1956, м. Ялта, АР Крим), К. Білокур (1967, с. Богданівка Яготин. р-ну Київ. обл.), Г. Сковороді (1968, м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.), Т. Шевченку (1963, м. Яготин Київ. обл.;1964, с. Шешори Косів. р-ну Івано-Фр. обл.), І. Гонті (1971, с. Гонтівка Могилів.-Поділ. р-ну Вінн. обл.), І. Франку (1970, с. Копичинці Гусятин. р-ну Терноп. обл.), С. Васильченку (1975, м. Ічня Черніг. обл.); композиції – «Рідний край», «Т. Шевченко-художник» (обидві – 1961), «Спогади» (1962), «Т. Шевченко з сестрою» (1963), «І. Гонта перед стратою» (1965), «Вишивальниця» (1968), «Хлібороб» (1972); портрети – А. Малишка (1949), Т. Шевченка (1950), П. Майбороди (1957), М. Старицького (1965), П. Гончара, К. Стеценка (обидва – 1966), І. Франка (1967), автопортрет (1968), Н. Матвієнко (1969), Є. Адамцевича (1971), К. Корольова (1977), Б. Хмельницького (1983), Леся Курбаса (1987); живопис – «Мукачівський монастир», «Жито квітує», «Весна над Сулою», «Замок у Летичеві» (усі – 1958), «Гаївки біли церкви» (1970-і рр.), «Веснянки» (1973), «Весілля на Черкащині» (1974), «Дума про Тараса» (1978); графіка – серії «Дорогами війни», «Солдати мого взводу» (1942–45); темат. альбоми – «Українські типи і народне вбрання», «Історичні краєвиди та архітектурні пам’ятки України», «Українське вишиття і ткацтво» (1960–80).

Рекомендована література

  1. Гончар Іван: Альбом. К., 1971;Google Scholar
  2. Гончар Іван. Скульптура. Графіка. Живопис: Каталог. К., 1987;Google Scholar
  3. Поклад Н. Іван Гончар: «Я ніколи не думав про славу...» // Київ. 1988. № 5;Google Scholar
  4. Качкан В. Ключі до скарбів // Жовтень. 1989. № 1;Google Scholar
  5. Перша персональна (Рядки з книги вражень) // Наука і культура України. К., 1989. Вип. 23;Google Scholar
  6. Коцюк В. Дорога пам’яті. К., 2000;Google Scholar
  7. Гудак В. Історія і сучасність у народній тематичній пластиці малих форм (На прикладі творчості майстра нар. мистецтва І. Гончара) // Укр. керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2002. Кн. 2;Google Scholar
  8. Онищенко В. Україна пам’ятає свого сина // ОМ. 2003. № 3;Google Scholar
  9. Бенфугаль Т., Дубиківська Л. Мужній лицар України (До 90-річчя від дня народж. І. М. Гончара) // Мист. обрії: Альм. К., 2003;Google Scholar
  10. Онищенко В. Спогади про Івана Гончара // Визв. шлях. 2006. Кн. 1;Google Scholar
  11. Іван Гончар (Спогади про І. М. Гончара): Книга-альбом. К., 2007.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Гончар Іван Макарович / Н. М. Павленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-30815

Том ЕСУ:

6-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2006

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

30815

Кількість переглядів цього року:

77

Схожі статті

Малик
Людина  |  Том 18 | 2017
С. М. Лучканин
Низова
Людина  |  Том 23 | 2021
Т. П. Гончаренко
Косолап
Людина  |  Том 14 | 2014
Н. В. Ламосова

Нагору