Марищенко Ярослав Семенович
МАРИ́ЩЕНКО Ярослав Семенович (03. 11. 1950, смт Червоне, нині с-ще Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — письменник. Член НСПУ (2021). Лауреат фестивалю «Розстріляна молодість» (2013; 1-е м. у номінації «Урок прози», 2014), премій імені В. Земляка (2017), імені І. Огієнка (2018), імені П. Ящука (2021). Закінчив Житомирський автомобільно-дорожній технікум (1979). Працював від 1967 електролебідчиком на цукровому заводі, машиністом в Одеському морському порту, на будівництві БАМ (м. Усть-Кут, РФ), бригадиром у «Житомиргаз» (1976—2010). Дебютував 1965 віршами, нотатками та етюдами в районній газеті. Від 2014 пише переважно документально-художню прозу про події російсько-української війни, а також твори на краєзнавчу тематику.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Музика білих метеликів. 2010; Смак наших буднів. 2010; Що найліпше в світі нам. 2011; Між небом і землею. 2012; Паралель. 2013; Карма. 2014; Екзосфера. 2014; Пекельними дорогами. 2015; Східний фронт. 2016; Україна у війні. 2017; Доба нескорених: поступ нації. 2020; Левків: довіку не забути. 2020; Героїчний чин посланців волі. 2021; Червоне і Малі Мошківці поєднані навіки. 2022 (усі — Житомир).
Завантажити статтю
Людина 
