Гнєзділов Анатолій Степанович
ГНЄЗДІ́ЛОВ Анатолій Степанович (псевдонім — Д. Астров; 17. 03. 1936, с. Юрʼївка, нині с-ще Юріївка Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.) — письменник. Член НСПУ (2012). Закінчив Львівський університет (1958). У 1939 родина Г. переїхала до м. Марганець (нині Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.). Учителював, працював у редакції газети «Шахтар Марганця», на Марганецькому рудоремонтному заводі. Від 1996 — на пенсії. Дебютував 1957 художньо-документальним нарисом в університетській газеті «За радянську науку». Друкував нариси, уривки повістей, оповідання, вірші в часописах «Таврія», «Вісник Придніпровʼя», «Горняцкий весник», «Булава», «Перевал» тощо, альманасі «Хортиця». Тематика різнопланова, однією з основних тем автора є історична: Скіфський степ, баскі коні, камʼяні баби — улюблені представники давнини у його творах. Крізь усю творчість проводить широкий український степ і сивий Дніпро: Г. називають «співцем Дніпра і степу». Вірші (політичні, соціальні, жартівливі) пройняті глибоким змістом, який треба осмислити й відобразити в реальному житті. У доробку — пʼєса «Ожина — ягода хмільна», яку поставив народний театр Палацу культури гірників.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Де ти бродиш, моя доле? 2006; Травневий мед. 2007; Місяць на ущербі: Оповідання та повісті, вірші. 2010; Табу: Оповідання, повісті. 2011 (усі — Дніпропетровськ).