Ярмолюк Василь Адамович

ЯРМОЛЮ́К Василь Адамович (псевдонім — Василь Яр; 01. 01. 1945, с. Липлянщина Народицького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 08. 02. 2015, Житомир) — письмен­ник. Член НСПУ (2005). Премія імені В. Земляка (2011). Після закінче­н­ня ремісничого училища мандрував світами, пере­брав чимало професій — від їздового й вантажника до позаштатного кореспондента кількох газет; від 1969 — у Житомирі, де 25 р. працював на льонокомбінаті. Писав у багатьох жанрах. Твори — філософсько-інтелектуального спрямува­н­ня, їм властива простота і виразність, вправне володі­н­ня словом. Його вірші — афористичні, лаконічні та патріотичні, оригінальні як за формою, так і за змістом. Проза — реалістична, для неї характерна динамічна напруга, висвітле­н­ня внутрішніх пере­живань та людських характерів, як засіб їх роз­кри­т­тя і роз­витку дій вміло вписував діалоги та полілоги. Осмислював у своїх творах вічні категорії: добро і зло, любов та ненависть. Іронія і сарказм, до яких він неодноразово вдавався, пере­важно були щитом, маскою, за якими ховав надто вразливу душу. Особливу вагу мають його щоден­ники з їх правдивими жит­тєвими історіями, що приваблюють глибиною осягнутого болю, вмі­н­ням роз­повісти без прикрас і художніх домислів про великі й малі людські драми.