Юриняк Анатоль

ЮРИНЯ́К Анатоль (справжнє — Кошельник Юхим Па­влович, на еміграції — Кошельняк Юрій Бог­данович; псевдонім — Ю. Сивенко; 08. 12. 1902, с. Копачівка Проскурівського пов. Подільської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 23. 02. 1996, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США) — письмен­ник, літературо­знавець, критик, журналіст, громадський діяч. Після закінче­н­ня Камʼянець-Подільської чоловічої гімназії 1920—27 учителював на Поділ­лі. Дебютував 1922 віршем у камʼянець-подільській газеті «Сільська біднота», 1928 — оповіда­н­ням у київській газеті «Пролетарська правда». Закінчив Київський університет (1934). Під час на­вча­н­ня та після його заверше­н­ня викладав українську мову в середніх школах та училищах Києва, у 2-му Київському медичному ін­ституті й на Державних курсах україно­знавства. Працював коректором у видавництвах «Пролетарська правда» і «Соцвидав» (також літературний редактор). Від 1936 мешкав на Полтавщині, викладав в аграрному технікумі, 1940 — ін­спектор міської народної освіти у м. Хотин Чернівецької обл. Під час 2-ї світової війни — редактор проскурівської окружної газети «Український голос» (від виходу першого числа 30 вересня 1941 і до червня 1942 часопис виходив під гаслом «Слава Україні!», тут друкували роз­повіді про класиків української літератури, публікували історію України О. Терлецького, пере­дові стат­ті писав особисто Ю.), від червня 1942 — начальний редактор камʼянець-подільського тижневика «Подолянин». Належав до ОУН(м). У грудні 1943 разом із сімʼєю пере­їхав до Львова, згодом — до Кракова (Польща), а восени 1944 — до Дрездена (Німеч­чина), від березня 1945 — у таборах для пере­міщених осіб у Німеч­чині, зокрема у м. Новий Ульм, де викладав у гімназії, уві­йшов до редакційної ради часопису «Українські вісті», кілька місяців був літературним редактором і коректором газети «Українська трибуна» (Мюнхен). Від 1949 — у США. Працював літературним редактором часопису «Український Прометей» / «Прометей» (Детройт, Нью-Йорк). Брав участь у створен­ні Літературно-мистецького клубу в Детройті (1952, за­ступник голови), належав до Обʼ­єд­на­н­ня українських письмен­ників «Слово». Друкував публіцистичні, літературо- та мистецтво­знавчі стат­ті, огляди, нариси, есе, репортажі, рецензії, фейлетони, гуморески, замітки про українське культурне життя в Україні та на еміграції. Опублікував окремими ви­да­н­нями пʼєсу «На далеких шляхах» ([б. м.], 1955), комедію «Справжня наречена» (Лос-Анджелес, 1967; 1971), збірки поезій «Людям і собі» (Чикаґо, 1964), оповідань та фейлетонів «Камікадзе падає сам» (Лос-Анджелес, 1973).