Талько-Петрук Ніна Василівна
ТАЛЬКО́-ПЕТРУ́К Ніна Василівна (псевдонім — Древа Звана; 11. 02. 1959, с. Курне Червоноармійського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2004). Премії імені В. Земляка (2014), обласна імені Лесі Українки (2020), імені Бориса Тена (2021). Закінчила Дубенське училище культури (Рівненська обл., 1979). Від 1981 працює методистом Звягельського районного відділу культури (Житомирська обл.). Брала участь у проєктах українського телебачення та радіо. Писати вірші, переважно мітингового характеру, почала на початку 1990-х рр. В основі творчості — громадянська лірики, її поезія навчає безкорисливо любити свою країну і молитися за її щасливе майбутнє. У своїх творах письменниця розкриває неповторний світ людських ідеалів і пристрастей, філософське осмислення дійсності, сувору реальність буття, силу думки й слова. Їх друкували в журналі «Косень» (1999), альманасі «Перевесло» (2003) та ін. Авторка низки самобутніх сценаріїв проведення прадавніх свят.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Барви Ордана: Вірші, легенди. Новоград-Волинський, 2002; Виласкавиці Волхвині: Вірші, легенди, оповідання. Ж., 2014; Свята Сонячного Кола: Сценарії. В., 2018.