Ропська Олександра Дмитрівна
РО́ПСЬКА Олександра Дмитрівна (11(23). 04. 1897, с. Ширяєво, нині Воронезької обл., РФ — 20. 04. 1957, Київ) — співачка (мецо-сопрано). Дружина В. Манзія. Народна артистка УРСР (1941). Закінчила Саратовську консерваторію (Росія, 1919; кл. фортепіано О. Скляревського). Співу навчалася у М. Медведєва (Саратов) та М. Денисенко (Полтава). 1919—21 виступала на сцені Полтавського музично-драматичного театру, 1921—26 — солістка пересувної оперної трупи В. Ганфа, 1926—27 — Одеського, 1927—28 — Харківського, 1928—57 — Київського оперних театрів. Водночас 1944—55 викладала у Київській консерваторії: від 1952 — доцент. Серед учнів — М. Веденєва, Є. Озимовська. Володіла універсальним голосом красивого тембру. В усьому діапазоні її голосу ніколи не відчувалося різниці в регістрах, на високих нотах він звучав легко, без напруги. Високу вокальну майстерність поєднувала з акторським талантом, виконуючи кожну партію з рельєфним змалюванням рис характеру персонажа. Створила чимало художньо яскравих вокально-сценічних образів. З великою майстерністю виконувала українські народні пісні, кожну з них перетворювала на побутову сценку. Має фондові записи на радіо та платівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Ганна («Вибух» Б. Яновського), Оксана («Перекоп» Ю. Мейтуса), Галя («Щорс» Б. Лятошинського; усі — 1-е виконання), Настя («Тарас Бульба» М. Лисенка), Аксинья («Тихий Дон» І. Дзержинського), Графиня, Ольга, Любов («Пікова дама», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Любаша, Любава («Царева наречена», «Садко» М. Римського-Корсакова), Амнеріс, Азучена («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді), Кармен (однойменна опера Ж. Бізе), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
