Ромов Арон Ісайович

РО́МОВ Арон Іса­йович (03. 07. 1920, Житомир — 13. 08. 2004, м. Нью-Йорк, США) — метеоролог, синоптик. Доктор фізико-математичних наук (1979). На­вчався у Київському політехнічному ін­ституті (1938—41), закінчив Вищий військовий гід­ро­метеорологічний ін­ститут Червоної Армії (Ленін­град, нині Санкт-Петербург, 1944). Від­тоді служив інженером і старшим інженером-метеорологом (синоптиком), 1946 був демобілізований; 1946—49 — старший інженер-синоптик Берлінського аеропорту у складі Радянської військової адміністрації у Німеч­чині; 1949—52 — начальник від­ділу синоптичної метеорології Київської геофізичної науково-дослідної обсерваторії; 1953—93 працював в Українському науково-дослідному гід­ро­метеорологічному ін­ституті (Київ): 1967—86 — начальник від­ділу чисельних (числових) і синоптичних досліджень і про­гнозів погоди, 1986—89 — завідувач лабораторії чисельних (числових) досліджень і мезометеорології, 1989—93 — головний науковий спів­робітник від­ділу чисельних (числових) і синоптичних досліджень і про­гнозів погоди, науковий консультант. 1993 ви­їхав до США. Наукові дослідже­н­ня: регіональна синоптика, вплив рельєфу на атмо­сферні процеси, мезометеорологія, пита­н­ня динамічної метеорології, роз­робле­н­ня схем про­гнозу погоди. Від­крив хвильову мезо­структуру фронтальних опадів, роз­винув теорію атмо­сферних фронтів, за­пропонував теорію утворе­н­ня циклонів і смерчів, створив гідродинамічну схему про­гнозу погоди з урахува­н­ням оро­графії, новий спосіб інте­грува­н­ня прогностичної системи рівнянь.