Тихомиров В’ячеслав Вікторович

ТИХОМИ́РОВ Вʼячеслав Вікторович (10. 01. 1900, м. Гродно, нині Білорусь — 24. 03. 1985) — хімік-технолог. Доктор технічних наук, професор. Закінчив Томський університет (РФ, 1926). Працював асистентом кафедри загальної хімії Сибірського технологічного ін­ституту (м. Томськ). Від 1930 мешкав і працював у м. Краснодар (РФ): науковий спів­робітник, старший науковий спів­робітник, керівник хімічного сектору ВНДІ консервної промисловості, водночас завідувач кафедри неорганічної хімії, доцент кафедри фізичної хімії Ін­ституту харчової промисловості, доцент кафедри хімії Педагогічного ін­ституту. Під час 2-ї світової війни був начальником цеху лабораторії лікарських препаратів при кафедрі органічної хімії Хіміко-технологічного ін­ституту, водночас від 1943 керував організованою при Ін­ституті лабораторією загальної хімічної технології. 1950 пере­їхав до м. Благовєщенськ-на-Амурі (нині Благовєщенськ Амурської обл., РФ), де очолював кафедру хімії Сільськогосподарського ін­ституту. Від 1962 — в Одеському сільськогосподарському ін­ституті: завідувач кафедри неорганічної хімії, органічної хімії, професор кафедри хімії; 1974—83 — професор-консультант кафедри виноробства Одеського технологічного ін­ституту харчової промисловості. Основний напрям наукових досліджень — сульфітація і десульфітація плодоовочевої сировини та продуктів пере­робки плодів й овочів на напів­фабрикати. Роз­робив хімічні основи та при­йоми раціональної технології хімічного консервува­н­ня. Досліджував вплив олива полуди консервної жесті на продукти консервува­н­ня та способи боротьби з ним; пита­н­ня збереже­н­ня аромату вино­граду у вині.