Розін Семен Якович
РО́ЗІН Семен Якович (03. 05. 1906, м. Чериков, нині Могильовської обл., Білорусь — 24. 09. 1977, Одеса) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1942), професор (1944). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московську сільськогосподарську академію (1930). Працював науковим співробітником Далекосхідної рисової дослідної станції (с. Сантахеза, нині Новосільське Приморського краю, РФ) і Харківської селекційної станції (1930—35); директором Рисової дослідної станції (м. Вознесенськ Миколаївської обл.), Дослідної станції рисосіяння (с. Антонівка, нині Скадовського р-ну Херсонської обл., 1935—40 та 1944—46); доцентом Середньоазіатського університету (Ташкент, 1941—44); від 1946 — в Одеському сільськогосподарському інституті: 1958—75 — завідувач, 1975—77 — професор кафедри рослинництва. Розробив теоретичні основи рисосіяння в Україні, працював над виведенням нових сортів рису та питаннями його агротехніки для одержання високих урожаїв. Автор нових сортів рису, зимуючого гороху та озимої віки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рис на Украине. К., 1950; Вопросы культуры риса с периодическим орошением // Тр. Одес. с.-х. ин-та. 1953. Т. 6, ч. 1; Новый скороспелый сорт риса // Тр. науч. сессии биологов. О., 1959. Ч. 2; Культура зимующего гороха // Наука сельскому хозяйству. Москва, 1963.
Завантажити статтю
Людина 
