Степанов Віктор Олексійович

СТЕПА́НОВ Віктор Олексі­йович (05. 03. 1927, м. Алчевськ, нині Луганської обл. — 06. 04. 1978, Миколаїв) — фахівець у галузі механіки. Кандидат технічних наук (1962). Закінчив Миколаївський суднобудівний технікум (1947), на­вчався у Ленін­градському кораблебудівному ін­ституті (нині Санкт-Петербург, 1947–48), Одеському ін­ституті водного транс­порту (1948–49), на машинобудівному (1949–50) та кораблебудівному (1950–53) факультетах Миколаївського кораблебудівного ін­ституту. Працював 1953–55 у Київському суднобудівному технікумі; 1958–63 — в Ін­ституті гідрології та гідротехніки АН УРСР; 1963–64 — в Ін­ституті механіки АН УРСР (обидва — Київ); 1964–67 — доцент, за­ступник декана, декан, директор Кірово­градської філії (нині Кропивницький) Харківського політехнічного ін­ституту; 1967–69 — засновник і ректор Кірово­градського ін­ституту сільськогосподарського машинобудува­н­ня. 1969–75 як ректор зробив значний внесок у роз­виток Миколаївського кораблебудівного ін­ституту. У грудні 1972 в Одеському ін­ституті інженерів морського флоту захистив докторську дисертацію у галузі гі­дромеханіки і теорії коливань, а у січні 1974 ВАК СРСР ухвалив ріше­н­ня про присудже­н­ня йому наукового ступеня доктора технічних наук. У липні 1975 за власним бажа­н­ням у звʼязку зі станом здоровʼя він звільнився з посади ректора, вирішив більше часу присвячувати науці. 1976 ВАК СРСР під тиском комітету партійного контролю при ЦК КПРС скасував своє ріше­н­ня про присудже­н­ня йому докторського ступеня за формальними ознаками, однак до­зволив по­вторний захист у від­повід­ній спеціалізованій раді на здобу­т­тя наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Від березня 1977 — завідувач однієї з кафедр Комунарського гірничо-металургійного ін­ституту (нині Алчевськ). За кілька місяців через погірше­н­ня здоровʼя повернувся до Миколаєва, де й помер.