Ситник Олександра Миколаївна
СИ́ТНИК Олександра Миколаївна (22. 07. 1960, с. Потіївка Радомишльського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — майстриня художньої вишивки. Лауреатка обласного конкурсу майстрів народних художніх промислів імені О. Кульчицької (Тернопіль, 2025). Кандидат медичних наук. Членкиня НСМНМУ (2023). Закінчила Київський медичний інститут (1983). Відтоді працювала завідувачем бактеріологічної лабораторії Надвірнянської санітарно-епідеміологічної станції (Івано-Франківська обл.); від 1990 — у Тернопільській дитячій лікарні. Перші уроки з вишивки отримала в дитинстві; традиційним технікам української вишивки навчалася в Школі борщівської народної сорочки. Відтворює сорочки різних етнографічних регіонів України, використовуючи відповідні техніки вишивок. Улюблені матеріали — домоткане конопляне полотно, вовняні, шовкові, бавовняні нитки. Вишиває також ікони, міські та сільські пейзажі, натюрморти, доріжки, серветки. Членкиня творчого обʼєднання «Берегиня» в Тернополі (2020). Учасниця мистецьких виставок від 2016. Персональні — в Тернополі (2018, 2022). Тернопільська телекомпанія ТV-4 зняла фільм про майстриню «Тернополянка Олександра Ситник створює вишиванки зі старовинним українським орнаментом» (2021).
Додаткові відомості
- Основні твори
- сорочки — жіночі: «Гадяцька» (2017), «Снятинська» (2019), «Писана» (2020), «Борщівська» (2022), «Слобожанська» (2023), «Полтавська» (2021); чоловічі: «Для синочка» (2022), за мотивами сорочки М. Рильського, «Борщівська» (обидві — 2023).








