Шульмінський Олександр Павлович
ШУЛЬМІ́НСЬКИЙ Олександр Павлович (1862, м. Камʼянець-Подільський Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 21. 03. 1944, с. Олександрівка, нині зняте з обліку; за ін. даними — с. Верба Дубенського р-ну Рівненської обл.) — правознавець, педагог, державний і громадський діяч. Чоловік О. Пащенко-Шульмінської, батько Ю. Шульмінського. Від 1906 — член Подільського товариства «Просвіта». Закінчив Камʼянець-Подільську чоловічу гімназію, юридичний факультет Університету Сорбонна (Париж). Після навчання жив і працював в Одесі, був викладачем французької мови. 1905 з родиною повернувся на Поділля. Брав активну участь в національно-культурному і релігійному житті міста та польської громади. Його неодноразово обирали гласним Камʼянець-Подільської міської думи, кілька разів делегували до міської управи, 1908 очолював відділ освіти міської управи. 1917 обраний головою Камʼянець-Подільської міської думи. Ш. — один з ініціаторів створення Камʼянець-Подільського університету. Після поразки Української революції 1920 виїхав до Каліша (Польща), від 1923 працював учителем французької мови в польській гімназії (м. Дубно).