Тимошин Валентин Петрович
ТИМО́ШИН Валентин Петрович (06. 08. 1929, с-ще Пчела, нині Брянської обл., РФ — 24. 02. 1993, Луганськ) — режисер. Чоловік Г. Тимошиної. Народний артист УРСР (1981). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1956; кл. В. Неллі). Працював режисером Київського театру російської драми імені Лесі Українки (1956–61), головним режисером Кримського російського драматичного театру імені М. Горького (Сімферополь, 1961–66), Одеського музично-драматичного театру (1966–68), Ворошиловградського (нині Луганського) російського драматичного театру (1968–89), режисером-постановником Луганського українського музично-драматичного театру (1989–93). Здійснив постановку «Молодої гвардії» за О. Фадєєвим і «Загибель ескадри» О. Корнійчука в Болгарському драматичному театрі імені Б. Дановського (м. Перник). Вистави «Міщани» і «Єгор Буличов та інші» М. Горького, «Камінний господар» Лесі Українки відзначені дипломами Міністерства культури УРСР як кращі вистави року (1970, 1971, 1986). Для режисури Т. була характерна аналітичність, багатоплановість, уміння поєднувати людські долі з історично-соціальним змістом сценічного твору, розкривати внутрішню суть явищ.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Фауст і смерть» О. Левади (1971), «Красень-чоловік» О. Островського, «Дарую тобі життя» Д. Валєєва (обидві — 1972), «Загибель поета» В. Соловйова, «Характери» за В. Шукшиним (обидві — 1974), «Влада» А. Софронова (1975), «Гедда Ґаблер» Г. Ібсена (1980), «Без вини винні» О. Островського, «Врятуйте лікаря Рейча!» Ю. Бедзика (обидві — 1983).
Завантажити статтю
Людина 
