СТЕЦЬКО́ Віра Іл­лівна (02. 04. 1956, с. Малі Бірки Гусятинського, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 21. 08. 2016, Тернопіль) — мистецтво­знавиця. Дружина Д. Стецька. Обласна премія імені В. Гнатюка (2009). Членкиня НСЖУ (1982), НСХУ (2011), НТШ (2011). Закінчила факультет журналістики Львівського університету (1978). Від­тоді працювала в редакціях обласних газет «Ровесник», «Вільне життя»; від 1984 — в Тернопільському крає­знавчому музеї: завідувач картин­ної галереї, від 1993 — завідувач від­ділу науково-просвітницької роботи. Досліджувала західноукраїнську скульптуру 2-ї пол. 18 ст. На поч. 1980-х рр. у складі музейної наукової екс­педиції рятувала від знище­н­ня скульптурні памʼятки роботи Й.-Ґ. Пінзеля, А. Осинського. Працювала над дослідже­н­ням, атрибуцією та популяризацією творчої спадщини І. Пінзеля в Україні та за кордоном, зокрема пред­ставляла його скульптуру на ви­ставках у Вілянувському палаці (Варшава, 1989), Луврі (Париж, 2012). Спів­організаторка Тернопільського художнього музею. Спів­авторка проєкту Тернопільської обласної мистецької премії імені М. Бойчука (1989). Авторка низки статей про скульпторів, художників, громадських діячів, зокрема Й.-Ґ. Пінзеля, А. Осинського, Д. Стецька, А. Наконечного, Я. Музики, Я. Гніздовського, А. Сербенського, М. Мороза, М. Паращука, Т. Вацика, В. Лучаківського, а також науково-популярного ви­да­н­ня «Пінзель і Тернопільщина» (Т., 2007), альбому «Таїна Пінзеля» (К., 2012). Уклала каталоги «Зональна ви­ставка молодих художників» (1985), «Художники Тернопільщини» (1987, спів­авт.), «Ви­ставка творів живопису Дмитра Стецька» (1989), «Гурт “Хоругва”» (1990; усі — Тернопіль). Долучилася до створе­н­ня телефільмів «Слава через триста років. Й.-Ґ. Пінзель» (Тернопільське телебаче­н­ня, 2007), «Пінзель. Поверне­н­ня» (Японська телерадіомовна корпорація NHK, 2011), «Пінзель: від Бучача до Лувру» (Київ, 2013).