Сацюк Олексій
САЦЮК Олексій (18. 10. 1909, с. Головчинці Дубенського пов. Волинської губ., нині Дубенського р-ну Рівненської обл. — 03. 04. 1960, м. Чикаґо, похований у с-щі Рівер-Ґроув, шт. Іллінойс, США) — письменник. Закінчив правничий факультет Львівського університету (1933). Працював у Дубно адвокатом, вчителем. Був членом ОУН. Арештований за політичні погляди та діяльність польською, а згодом радянською владою. 1941–43 — голова Дубенської міської управи. Розпочав друк шкільних підручників українською мовою, сприяв випуску журналу «Школярик» та створенню видавництва «Лад», заснував Музичний музей імені М. Леонтовича, підтримував діяльність просвітницьких та релігійних громад. Від 1945 — на еміграції: в Австрії (1945–48), Арґентині (1949), США (від 1959). Був правничим дорадником, головою Спілки науковців, літераторів і мистців, редактором журналів «Пороги», «Овид». Переклав з іспанської повість «Дон Сеґундо Сомбра» Р. Ґуйральдеса (1955; усі — Буенос-Айрес).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Колоски. Зальцбург, 1947; Смертоносці. Буенос-Айрес, 1947; Злат-жолудь. Буенос-Айрес, 1951; Скрипка на камені. Буенос-Айрес, 1952.