Ковалевський Микола Миколайович

КОВАЛЕ́ВСЬКИЙ Микола Миколайович (03. 09. 1892, х. Іванівка Сосниц. пов. Черніг. губ., за ін. даними — с. Крупи Люблін. воєводства, нині Польща — 18. 08. 1957, м. Іннсбрук, Австрія) — громадсько-політичний діяч. Навч. у Черніг. гімназії, 1912 закін. гімназію у м. Радом (нині Польща). Вступив на істор.-філол. факультет Моск. університету, через переслідування поліцією за політ. діяльність залишив Москву і вступив на екон. відділ. Київ. комерц. інституту. Актив. діяч укр. студент. громад. Від 1914 — чл. Київ. комітету укр. есерів. Співавтор проекту парт. програми, учасник підготовки демонстрації протесту проти заборони святкування 100-річчя від дня народж. Т. Шевченка. У лютому 1914 заарешт. і ув’язнений у Лук’янів. в’язниці (Київ), однак через брак доказів незабаром звільнений. Від кін. 1914 мешкав на Полтавщині, працював у кооп. органах, 1916 став чл. Полтав. осередку ТУПу. В квітні 1917 — делегат установ. з’їзду, від липня того ж року — голова УПСР. На Всеукр. селян. з’їзді обраний головою ЦК Укр. селян. спілки (також очолив редколегію спіл. вид. спілки й УПСР — г. «Народна воля»), на Всеукр. нац. конгресі — чл. УЦР від Полтав. губ. (очолив фракцію укр. есерів у її складі). У травні 1917 взяв участь у переговорах делегації УНР із Тимчас. урядом у Петрограді (нині С.-Петербург). У листопаді 1917 — квітні 1918 — ген. секр. продовол. справ і Міністр продовольства УНР. Після гетьман. перевороту в червні–грудні 1918 ув’язнений нім. окупац. владою. За Директорії УНР — Міністр земел. справ в урядах С. Остапенка, Б. Мартоса, І. Мазепи. Від 1920 — на еміграції. Спочатку жив у Відні, де очолював одну з груп УПСР, 1927 переїхав до Варшави. Вміщував публікації в укр. і польс. період. вид., був дир. пресового агентства, співпрацював з Інститутом дослідж. нац. справ у Варшаві. Під час 2-ї світової війни мешкав у Румунії, після її закінчення — у Австрії. Від 1950 — ред. агентства «Express-Pressedienst» (Іннсбрук), голова Укр. допомогового комітету. Брав участь у підготовці ЕУ. Автор кн. «Україна під червоним ярмом» (Варшава; Л., 1937), «Опозиційні рухи в Україні і національна політика СССР (1920–1954)» (Мюнхен, 1955), «При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії» (Іннсбрук, 1969).

О. С. Рубльов

завантажити статтю