КОЗАКЕ́ВИЧ-ДЯДИНЮ́К Ольга Володимирівна (10. 04. 1903, с. Під­дубці, нині Під­дубне Рава-Руського р-ну Львів. обл. — 17. 06. 2004, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець. Дочка В. Козакевича, дружина В. Дядинюка. Член Обʼ­єдн. мистців-українців Америки. Закін. укр. гімназію у м. Самбір (нині Львів. обл., 1924), навч. у Львові у Мист. школі О. Новаківського (1924–27), студії приклад. мистецтва від­діл. архітектури Політехніки (1927–32). Від 1939 — у Кракові; 1941–43 — у Коломиї (нині Івано-Фр. обл.). Емігрувала 1944 до Відня. 1945–49 — у таборі Міт­тенвальд. Від 1949 — у Нью-Йорку. Від 1952 працювала дир. архіт. бюро. Учасниця худож. ви­ставок від 1926. Персон. — у Нью-Йорку (1978, 1984), Гантері (шт. Арканзас, США, 1984). Авторка на­строєвих пейзажів, натюрмортів, порт­ретів, ікон. Ранні твори К.-Д. (1920–30-і рр.) по­значені впливом екс­пресивно-живопис. манери О. Новаківського. Від серед. 1930-х рр. у низці композицій на істор. та реліг. тематику простежується монум.-площин­не трактува­н­ня форм у стилі традицій давньоукр. іконопису з викори­ста­н­ням мотивів укр. побуту і нар. мистецтва. Створила темпер. роз­пис «Благовіще­н­ня» (1934, не збережено) для каплиці Св. Духа при Укр. богослов. академії у Львові. Від 1970-х рр. створювала композиції на античні, істор. й алегор. теми. Частину родин. спадку (зокрема меблі кін. 19 — поч. 20 ст., ампір. годин­ник, альбоми із світлинами, зробленими в Галичині, колекція живопису батька, роботи польс. художника Л. Піньонжека, укр. поштівки, документи 16–19 ст.) подарувала істор.-етногр. музею «Бойківщина» (м. Самбір). Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї у Львові. Від серед. 1990-х рр. проживала в Будинку-інтернаті для літніх людей.