Козарецький Олександр Вікторович
Визначення і загальна характеристика
КОЗАРЕ́ЦЬКИЙ Олександр Вікторович (30. 07. 1954, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (2008). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1991; викл. В. Гурмак, А. Попов). На творчій роботі. Учасник всеукр. худож. виставок від 1981. Персон. — у Кривому Розі (1995, 1998, 2004), Києві (2008). Автор станк. живопис. і графіч. пейзажів, натюрмортів, портретів, темат. картин у реаліст. стилі, розписів у храмах. Окремі полотна зберігаються в Одес. музеї зх. та сх. мистецтва, Нац. музеї Т. Шевченка і Літ.-мемор. музеї-квартирі П. Тичини у Києві.
Тв.: живопис — «Квіти», «Автопортрет» (обидва — 1992), «Зʼявлення Марії» (1994), «Театральна премʼєра» (2002), «Біля Снову», «Криниця. Седнів», «Подвірʼя біля річки» (усі — 2005), «В. Малахов», «Феєрія» (обидва — 2011), «Місячна тиша» (2013); графіка — серія «Жіночі портрети» (від кін. 1990-х рр.); «Седнівська весна», «Матуся», «Будинок інока» (усі — 2004), «Вулиця Жовтнева взимку», «Вічний вогонь», «Криворізька єпархія» (усі — 2005), «Шевченківська хата», «Зимовий день» (обидва — 2006); розписи — «Сходження Св. Духу на апостолів» (Свято-Троїц. собор у Чернігові, 2000), «Хрещення Господнє», «Вознесіння Господнє» (Свято-Володимир. собор у Кривому Розі; обидва — 2001).
Літ.: Олександр Козарецький. Живопис. Графіка: Каталог виставки. Кривий Ріг, 2008.
В. А. Корольчук
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Квіти», «Автопортрет» (обидва — 1992), «З’явлення Марії» (1994), «Театральна прем’єра» (2002), «Біля Снову», «Криниця. Седнів», «Подвір’я біля річки» (усі — 2005), «В. Малахов», «Феєрія» (обидва — 2011), «Місячна тиша» (2013); графіка — серія «Жіночі портрети» (від кін. 1990-х рр.); «Седнівська весна», «Матуся», «Будинок інока» (усі — 2004), «Вулиця Жовтнева взимку», «Вічний вогонь», «Криворізька єпархія» (усі — 2005), «Шевченківська хата», «Зимовий день» (обидва — 2006); розписи — «Сходження Св. Духу на апостолів» (Свято-Троїц. собор у Чернігові, 2000), «Хрещення Господнє», «Вознесіння Господнє» (Свято-Володимир. собор у Кривому Розі; обидва — 2001).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
