Канаєв Олексій Федорович
КАНА́ЄВ Олексій Федорович (25. 12. 1921, Москва — 25. 04. 1997, Київ) — військовик, скульптор. Герой Радянського Союзу (1946). Державні та бойові нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. В армії від 1938. Закін. Серпухов. військ. авіац.-тех. школу (Моск. обл., 1939), Воронез. військ. авіац. школу пілотів (РФ, 1943), Вищі офіцер. льотно-тактичні курси (1955). На фронті від жовтня 1942. До травня 1945 здійснив 120 бойових вильотів на розвідку та штурмування живої сили і бойової техніки ворога, збив 5 літаків. Після війни продовжив службу у ВПС. Від 1956 — підполковник у запасі. Мешкав у Києві. Працював у твор. об’єдн. «Художник» (1962–90-і рр.). Учасник всеукр. худож. виставок від 1967. Створював погруддя та пам’ятні знаки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- погруддя — «Ю. Гагарін. Піонер космосу» (1962), «М. Каманін» (1980; колгосп ім. Калініна Кіровогр. обл.), «В. Ленін» (1985); пам’ятники полеглим односельцям у роки 2-ї світової війни (1968, Іллінец. р-н Вінн. обл.; 1978, м. Ворожба Сум. обл.; 1979, радгосп ім. Ф. Дзержинського Микол. обл.); надгробок В. Захарчуку (1985; Луцьк).